chrome firefox opera safari iexplorer

Архітектор, без якого уявити Київ неможливо: 27 квітня 1816 року народився Олександр Беретті

27 квітня 2020 о 09:56

Довідка: 1834 р. Вінченцо (Вікентій Іванович) Беретті , свого часу – випускник Петербурзької архітектурної академії, учень відомих архітекторів Тома де Томона та Андріяна Захарова — переміг у конкурсі на кращий проект будівлі Київського університету і став головним архітектором Комітету зіспорудження навчального закладу. Університетові судилося стати однією із найкрасивіших будівель Києва, осердям наукового, освітнього, культурного життя
не лише столиці, а й цілої України.

У 1841-42 р.р. В.Беретті збудував також університетську обсерваторію (вул. Обсерваторна, 3). Встиг завершити будівництво Інституту шляхетних дівчат (нині Центр культури і мистецтва на Інститутській,1-3). Тут, поблизу Інституту, була й садиба, де мешкала родина Беретті.

На Хрещатику, точніше, на розі Бессарабської площі, був
готель «Національ», що був спроектований і належав В.Беретті. В цьому готелі навесні 1846 р. зупинявся Т.Г.Шевченко.

Планував Беретті-старший спорудити навколо Миколаївського
парку (нині парк Т.Шевченка) цілий архітектурний комплекс, центром якого маластати споруда університету, однак ці плани, на жаль, не втілилися. – 1842 р.архітектор помер. 

А зараз повернімося до постаті Олександра Беретті – найталановитішого з-поміж учнів Вікентія Беретті – який і завершував будівництво Свято-Володимирського університету.

Олександр Вікентійович Беретті народився в Петербурзі. Успадкував від батька талант архітектора та природній художній смак. А от характер, притнагідно зауважимо, мав тяжкий. Непоодинокі сварки, конфлікти, судові тяганини… Скажімо, впродовж багатьох років тривав судовий розгляд скарги братів-архітекторів Тустановських, котрих Беретті якось… побив. Конфліктував з підрядчиками:  будуючи університет – з Терлецьким,гімназію – з Арінштейном, Володимирський собор – з овалкіним. Ще раніше, під час навчання у 1-й гімназії, звинувачений у «непристойних вчинках» (уявляєте, що це означало для відомої в місті людини, якою був
Беретті-старший?!) і, попри батькові намагання бодай забрати сина «за сімейними обставинами», все ж був звільнений  за погану поведінку… 

Та минули роки, і Олександр Беретті став неперевершеним
серед київських архітекторів, справжньою зіркою. Спілкуватися
з ним мали за честь усі київські владці, в тому числі — генерал-губернатор
Дмитро Бібіков.

За проектом Олександра Беретті 1851-53 р.р. побудований Анатомічний театр —навчально-допоміжний заклад медичного факультету університету. Це був комплекс будівель на площі понад гектар, розташований на вул.Фундукліївській (нині Б.Хмельницького). На той час він вважався найкращим у Європі. Нині тут розташований Музей медицини.

У 1850—1852 рр. Олександр Беретті спроектував міську гімназію на Бібіковському бульварі (нині бульвар Тараса Шевченка). Якийся час тут було кадетське училище,а з 1857 р. – Перша класична гімназія. З 1959 р. це один із корпусів Київського університету.

На нинішній Європейській площі за проектом О.Беретті було побудовано розкішний готель «Європейський» (на цьому місці зараз — Український дім).

Беретті-молодшому належить авторство проекта пансіону Левашової на вул.Володимирській, 54 (нині тут розташована президія Академії наук України); будівлі Губернського дворянського зібрання (зараз на цьому місці – Будинок профспілок).

Правдива пам’ятка архітектури – власний будинок Олександра Беретті (вул. Володимирська, 35), де, крім житлових приміщень, була також його творча майстерня. Пізніше інтер'єр будинку був оздоблений панно й ліпниною, а у XXст. його оформили видатні художники В. Кричевський та О. Саєнко.

Окраса Києва – Володимирський собор. Перший проект розробили П.Спарро та І.Штром, його повністю переробив О.Беретті, в тому числі — збільшив у півтора рази розміри споруди. Однак під час будування виявилися певні інженерні помилки, почали тріскатися стіни. Беретті було відсторонено від роботи, її завершив у 1882 р.Н.Ніколаєв. Внутрішній розпис собору виконували знані хуждожники В.Васнецов, М.Врубель, М.Нестеров, М.Пимоненко, П.Сведомський, В.Котарбінський, а керував роботами мистецтвознавець і археолог, автор однієї з перших публікацій про творчість Т.Шевченка професор Адріян Прахов.

О. Беретті також завершував будівництво костьолу Святого Олександра, укріплення Золотих воріт.

В останні роки життя архітекторові дошкуляли підступи заздрісників та недоброзичливців, погіршувався стан здоров’я. З другого поверху свого будинку архітектор сумно спостерігав, як будується Володимирський собор — за його талановитим проектом, та вже поза його участю.

Викладацька діяльність професора Свято-Володимирського університету не давала відчуття повноцінної реалізації, хоча розмови зістудентами-архітекторами обнадіювали: підростає нове талановите покоління творчих людей.

Олександр Вікентійович Беретті помер 1895 р. Похований, як і його
батько, на Байковому цвинтарі. Чимало безсмертних творінь батька та
сина Беретті й нині прикрашають столицю України. Так, В.І. Беретті — автор планування вулиці Володимирської і та Бібіковського (нині Т.Шевченка) бульвару, співавтор генерального плану Києва.

О.В. Беретті, крім уже названих, залишив українцям у спадок спланований ним університетський Ботанічний сад, будівлю реального училища (нині Дипломатична академія МЗС), Першу чоловічу гімназію (зараз гуманітраний корпус Київського Національного університету ім.Тараса Шевченка), а загалом – 23 споруди, якими справедливо пишається Київ.

Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

1 грудня

Інші дати
День працівників прокуратури
Указом Президента України від 02.11.2000 року встановлено професійне свято - День працівників прокуратури - 1 грудня.
Розгорнути
Народився Микола Леонтович
(1877, с.Монастирок, Вінницька область - 1921) – український композитор, хоровий диригент, Його обробка для хору народної пісні «Щедрик» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Розгорнути
Народився Платон Воронько
(1913, с. Чернеччина, Сумська область – 1988) – український письменник, публіцист. Автор поетичної збірки «Повінь».
«У моєї доні Оченята сонні, Рученьки, Мов з вати, Доня Хоче спати... Ніч прийшла Тихенька, Спи, Моя маленька...» (Платон Воронько)
Розгорнути
Народився Платон Майборода
(1918, с.Пелехівщина, Полтавська область – 1989) –український композитор, автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень ( «Пісня про рушник», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс»).
А чи ранньою, чи пізньою, Як цвістимуть всі сади, Я прийду до тебе піснею, Тільки прагни, тільки жди…(Платон Майборода)
Розгорнути
Народився Георгій Майборода
(1913, с. Пелехівщина Полтавської обл. - 1992) - український композитор. Автор багатьох опер, симфоній, концертів для голосу з оркестром, для скрипки з оркестром, симфонічних варіацій для віолончелі з оркестром, хорів, романсів.
Розгорнути