spektrnews.in.ua
Іван Степанович Мазепа тримав булаву своєю твердою рукою найдовше з-поміж усіх гетьманів – упродовж 22 років.
Він був надзвичайно освіченою людиною, талановитим дипломатом і полководцем, пройшов добру школу кермування державою у своїх попередників — гетьманів Лівобережжя І.Самойловича та Правобережжя – П.Дорошенка.
Гетьман Мазепа зробив чи не найбільший внесок у відродження і зміцнення України, піднесення її політичного авторитету, економічний, культурний і духовний розвиток.
Саме Іван Мазепа об’єднав Правобережну та Лівобережну Україну. Дбаючи про оборонну міць України, побудував на південних теренах фортеці — Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на ріці Самарі. За його гетьманування в Україні постали численні храми, до спорудження яких він долучався власними коштами, та церковні школи, де діти з бідних родин навчалися безкоштовно. У Тріумфальній дзвіниці Софіського собору збергіся дзвін «Мазепа», який замовив і оплатив гетьман. Серед багатьох Мазепиних коштовних пожертв церкві — Пересопницьке Євангеліє, що на ньому присягають нинішні українські президенти.
Києво-Могилянський колегіум завдяки Мазепі 1658 р. отримав статус академії, а один з великих корпусів «Могилянки» побудований на гроші гетьмана.
Мазепа блискуче володів мовами (вільно спілкувапвся вісьмома), був талановитим поетом
Гетьманові Мазепі не судилося втілити свою заповітну мрію – вибороти незалежність України. Однак його діяльність як мудрого керманича, патріота-державника, щиросердого мецената стали великим прикладом служіння Україні.
20 березня минулого року, в день народження великого гетьмана, у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику було презентовано проект відновлення Мазепинської церкви-вежі та створення у ній музею гетьмана Мазепи. Адже розвиткові саме Києво-Печерської лаври та прилеглого Печерського містечка І.Мазепа приділяв величезну увагу, заклавши тут цілу низку архітектурних ансамблів і фортифікаційних укріплень. Родиною Мазепи також подарована Лаврі велика кількість гравюр, портретів, книг, серед них — Євангеліє з написом матері гетьмана.
Ініціювали проект музею, чиї ескпозиції планувалося присвятити життю, політичній, громадській, культурній діяльності гетьмана, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник та Фонд Миколи Томенка «Рідна країна».
Однак після підкилимної зміни керівництва Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника справа опинилася у глухову куті. Про майбутній музей нинішні лаврські керманичі й не згадують…
