chrome firefox opera safari iexplorer

14 жотвня: Покрова Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, народини УПА, День захисника України

14 жовтня 2019 о 15:17
pmg.ua

 14 жовтня весь
православний світ відзначає велике християнське свято – Покрова Пресвятої
Богородиці. 

 Покрова – особливо
шановане свято. Адже Богородиця завжди була заступницею і покровителькою
українців. Зокрема —  запорозьких
козаків, які непохитно вірили, що Пречиста Діва береже їх  від смерті, лютого лиха та підступного
ворога.  

Тож не випадково, що свято Покрови – це й день
українського козацтва.

Від 2014р. це й День захисника України. Крім того, день
народження Української Повстанської Армії 
— 1942р. постала УПА. 

Історія свята пов’язана з переказами про заступництво
Божої Матері, яка рятувала вірних, огортаючи своїм омофором (покровом).  

Згідно з «Повістю минулих літ», язичники Аскольд і Дір у
866 р. вирушили в похід на Царгород (Константинополь, столицю Візантії).  Флотилією з 360 човнів оточили місто. Князь
візантійський Михаїл, терміново повернувшись із походу, ледве дістався міста і
цілу ніч разом з патріархом Фотієм молився в храмі у Влахерні, що в
царгородському передмісті. 

«Повість минулих літ» свідчить: «…винесли вони з піснями Божественну ризу святої Богородиці, і змочили
в морі її полу. Панувала в цей час тиша, і море було спокійне, але тут раптово
здійнялася буря з вітром, і знову піднялися величезні хвилі, розкидало кораблі
безбожних, прибило їх до берега й переламало, так що мало кому з них вдалося
уникнути біди і повернутися додому
». Ця подія так вразила Аскольда, що він
разом з дружинниками охрестився. 

За іншою версією, чудо Покрова Богородиці сталося 910
року, коли Візантійська імперія воювала з сарацинами – кочівниками-мусульманами,
що жили вздовж кордонів Сирії. 1 жовтня (за старим стилем) військо сарацинів підступило
до Константинополя. Було воно таке численне, що, ніби хмари, затулило собою сонце.

Містяни зібрались у Влахернському храмі й ревно молилися
перед ризою Пресвятої Діви Марії, благаючи ЇЇ про порятунок. Незадовго до
світанку юродивим Андрію та Епіфанію явилася Богородиця. Вона ніби линула у
повітрі, оточена святими, а затим, ставши на коліна, почала слізно молитися за
порятунок християн. З молитвою зняла з голови білосніжне покривало,   огорнула ним людей, і зробилися всі християни
в храмі й поза його стінами невидимими для ворога. Й тоді вони згуртувалися і
вигнали нападників. А на місці Влахернського храму нині височіє всесвітньо
відомий собор Пресвятої Богородиці. 

 Вважається, що в Русі-Україні
свято започаткував у 1165р. князь Андрій Боголюбський, онук Володимира Мономаха.

З особливими любов’ю і шаною до Покрови ставилися козаки.
«Немає більш шанованого свята на
Запоріжжі, ніж Покрова Святої Богородиці,
– записав один із західноєвропейських
мандрівників. —  Хіба на честь архістратига Михаїла та Миколая-Чудотворця…»

У кожному козацькому курені на Січі  було іконописне зображення Покрови. Головна
козацька церква неодмінно була церквою Покрови 
Божої Матері. Видатний український історик, дослідник Запорозької
Січі  Дмитро Яворницький зазначав, що
козаки за часів Січі  побудували на честь
Покрови понад 60 храмів. А  в Нікополі, що
постав на місці Микитинської Січі, 1795 р. збудували унікальну  дерев’яну Свято-Покровську соборну козацьку церкву,
наступницю тієї, що залишилася в розореній останній Січі за 25 км звідти. До
церкви були перевезені всі козацькі реліквії. Храм проіснував до 1934 р., коли
більшовики розтягли його на деревину. 

Мало не в кожному українському місті є церква Покрови, а
в Києві їх аж три, та ще й монастир. Перед кожним походом козаки молилися до
своєї небесної заступниці: «Під Твою
милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погордуй,
але від бід ізбав нас, єдина чиста і благословенна!»
  А в похід вирушали під численними хоругвами
із зображенням Богородиці з омофором (покровом). По завершенні походу неодмінно
відбувався молебень на славу Божої Матері.

Історики стверджують, що саме після Покрови козаки поверталися
на зимівлю до своїх хуторів, залишаючи на Січі невеликі загони. 

У великій шані Покрова була за часів   Гетьманщини.
Саме тоді, у XVII–XVIII ст.ст.,
забуяв стиль «козацького бароко». Тоді ж 
виник новий іконопис — «Козацька Покрова»: під омофором Богородиці
зображали гетьманів, отаманів, старшину, звитяжців-козаків, святих отців.  Таких ікон, на превеликий жаль, збереглося
заледве з десяток…   

Коли 1775 р. за наказом Катерини II була зруйнована Січ,
козаки вирушили за Дунай з іконою Пресвятої Богородиці.

Вояки УПА перед боєм просили у  Пресвятої Богородиці захисту для себе і своїх
рідних. 

На продовження традицій славного козацтва та
героїв-повстанців встановлено День Захисників України. Адже Пречиста Діва своїм
омофором захищає  й сьогодні наших
воїнів, що боронять Україну.

Чого не слід робити на Покрову?

Зрозуміло, що не можна займатися важкою роботою. Також і
вдома: прибирати, прати й таке інше. Щоправда, вважалося: якщо дівчина на
Покрову пектиме хліб, просячи в 
Пречистої собі чоловіка – Діва Марія неодмінно зглянеться.  

Не можна
сваритись і лаятися.  

Не годиться позичати гроші.

Не бажано дівчині відмовляти женихові, якщо приїхав зі
сватами: потім іще три роки доведеться дівувати. 

Після Покрови нічого не сіють і в полі не працюють:«Хто
сіє по Покрові, тому нічого дати корові»… 

Що робили на
Покрову?
 

До цього дня закінчували всі сільські роботи на землі:
«На Покрову до обіду – осінь, а після обіду – зима».  

Від Покрови розпочиналися весілля, що закінчувалися за
два тижні до Різдвяного посту.

Цього дня  дівчата
збиралися в одній хаті, шили, вишивали, гомоніли і… припрошували нежонатих
хлопців, а тоді вже всі разом пригощалися, співали, танцювали й залицялися. 

На Покрову вішали над вхідними дверима рушник, який
раніше був над іконою Богородиці – на здоров’я всій родині.

 До Покрови
зазвичай вперше розтоплювали піч. Якщо розтопити яблуневим гіллям, тепло в
оселі буде цілу зиму.  

Якщо збудували нову хату, робили цього дня входини –
Богородиця тоді оберігатиме нове житло і всіх його мешканців.  

 На Покрову дітей ставили
на порозі й поливали водою крізь сито – аби не чіплялася застуда.  

Дівчата на Покрову раненько бігли до церкви, ставили
свічку перед іконою Богородиці й просили Пречисту дати доброго чоловіка: «Свята Мати, Покровонько, покрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою».

Цього дня пекли невеличкі млинці, ділили на четверо й
розкладали по чотирьох кутах у хаті – «запікали кути». Так задобрювали
домовика, щоб беріг у оселі тепло.  

Молитви, проказані на Покрову, будуть обов’язково почуті. Просять
у Богородиці заступництва перед ворогами, спасіння душі й зміцнення віри. Але
слід пам’ятати, що Пречиста Діва втішить у скорботі, врятує перед ворогом,
зцілить у хворобах — та ніколи не покриватиме гріха.  

Народні прикмети на Покрову

Яка погода на Покрову, такою буде й зима.

Звідки на Покрову вітер, звідти буде перший мороз. Якщо
східний чи північний – до холодної зими. Якщо з півдня чи заходу – до теплої.   

 Якщо на Покрову
сніг покрив землю — не зійде до середини лютого.

Якщо на Покрову відлітають журавлі, зима буде ранньою і
холодною.

Якщо до Покрови листя з вишень не осиплеться – зима буде
теплою. А якщо дуб, береза ​​ поскидали не все листя – зима буде сніжною й
морозяною.  

Сильний вітер на Покрову – буде весна вітряна.  

На Покрову дощ – погода буде дощова й холодна до кінця
жовтня. 

Сніг на Покрову – буде й на Дмитра (8 листопада); снігу
немає – не випаде й на Катерини (7 грудня). 

З Пречистою
будьте здорові, дужі та міцні у своїй вірі!

Зі святом,
відважні захисники й захисниці України! Нехай береже вас Пресвята Богородиця!

«Рідна країна» 

Розділи: Суспільство

17 листопада

Інші дати
Міжнародний день студентів
Цей день приурочений події, яка сталася в колись окупованої нацистами Чехословаччини. 28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення свого історичного держави. Фашисти, побачивши непокору з боку народу захопленої ними території, цинічно розігнали цю мирну демонстрацію, застосовуючи властиву їм жорстокість, внаслідок чого був убитий Ян Оплетал, один із студентів медичного факультету. Його похорони переросли у відкриту і масову акцію протесту. Почалися арешти. З ранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити виниклий настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200-т студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду. Решта були відправлені в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.
Розгорнути
Народився Михайло Щепкін
(1788, Росія – 1863) – визначний актор української та російської сцени. Викуплений з кріпацтва І.Котляревським та іншими. В українському репертуарі був першим Виборним та Чупруном у п'єсах І.Котляревського «Наталка-Полтавка» та «Москаль-Чарівник», що залишилися кращими в його доробку.
Розгорнути
Народився Григорій Кочур
(1908, с. Феськівка Чернігівської обл. - 1994) - український перекладач, поет, літературознавець, громадський діяч. Автор книг "Друге відлуння", "Інтинський зошит" та ін.
Розгорнути