chrome firefox opera safari iexplorer

Шануймо наших великих попередників – не лише словами, а й добрими справами!

15 жовтня 2019 о 18:27

На Святу Покрову у славній гетьманській столиці Трахтемирові команда «Рідної країни» на чолі з Миколою Томенком вшанувала пам’ять українців — захисників княжої України-Руси, Козацької Держави, звитяжців УНР, воїнів Другої світової, нинішніх захисників України.

Протоієрей Православної Церкви України о.Юрій(Бойко) відправив на козацькому цвинтарі поминальну службу Божу. 

А потім всі охочі зробили світлини з трахтемирівськими козаками. На стенді, встановленому з ініціативи й за участі «Рідної країни» для фотографування, козаки – точнісінько як живі!..

Слід сказати, що команда «Рідної країни» не  перший рік опікується козацьким цвинтарем XVI-XIX ст.ст. у Трахтемирові. 

З ініціативи відомого вченого і політика,засновника Фонду «Рідна країна» Миколи Томенка відбулася толока для впорядкування цвинтаря; встановлений покажчик  для туристів.

 Облаштована й дорога до цвинтаря, щоб  можна було зручно дістатися та вклонитися пам’яті мужніх оборонців України-матінки, віри батьківської, волі козацької.  

Микола Томенко – автор цілої низки успішних патріотичних проектів – переконаний, що місце вічного спочинку українських звитяжців-козаків має бути належним чином упорядковане. «Вкрай  важливо, щоб Трахтемирів став місцем пошанування козацької минувшини, а не територією езотеричних псевдотеорій та розваг «елітних» мисливців», — говорить М.Томенко. 

Що ж, вкотре М.Томенко та його команда показали, що любов до України можна і треба не лише виливати у пишних словах, а й втілювати власними добрими справами. 

В своїй книзі «Україна: історія Конституції» Микола Томенко зазначив, що в Конституції Пилипа Орлика Трахтемирову відведено особливе місце: «Оскільки місто Трахтемирів за давнім правом власності належало Низовому Війську Запорозькому й виконувало при ньому роль шпиталя, то і зараз, коли б наша батьківщина звільнилася від московського рабства, Ясновельможий Гетьман повинен подбати про повернення Ниовому Війську Запорозькому згаданого міста Трахтемирова з усіма прилеглими землями і з переправою, що є тут же, через Дніпро. А шпиталь у ньому для козаків, обтяжених похилим віком, пригнічених крайньою бідністю, а також виснажених ранами, слід спорудити за громадський кошт, щоб їм не довелося турбуватися ні про харчування, ні про одяг.»

ДовідкаТрахтемирів — колишнє місто, а нині село в Канівському районі на Черкащині. 

Свого часу місто було козацькою резиденцією, столицею гетьманів. Поблизу Трахтемирова розташовувалася найвидатніша  козацька святиня — Зарубинецький монастир. При монастирі було засновано шпиталь, де старі козаки доживали віку, а молодші — загоювали свої бойові рани. 

1578 р. під тиском запорожців король С. Баторій офіційно передав козакам Трахтемирів, монастир  та всі монастирські угіддя. 

У Трахтемирові перебував козацький уряд, тут обирали гетьманів, приймали іноземних послів, готували до походів козацькі флотилії.  

Донині на Трахтемирії зберігся козацький цвинтар з кам’яними хрестами. За переказами, перші поховання з'явилися тут за часів гетьманаСагайдачного (близько 1617 р.). Традиція козацьких поховань збереглася тут до середини XIX ст. 

1660 р. нижче Трахтемирова, в Жердевій долині, відбувалася «Чорна рада», під час якої козаки усунули І.Виговського та обрали гетьманом Юрія Хмельницького.

1678 р. турки цілковито знищили Трахтемирів. Запорожці відбудували Трахтемирівський монастир, і саме в ньому Юрась Хмельницький узяв чернецтво.

Пізніше гетьман Іван Мазепа передав монастир київському Михайлівському собору. Затим монастир перейшов до василіян.

Під час Коліївщини через Трахтемирів ішли повстанці на чолі з отаманом Микитою Швачкою. В серпні 1768р. повстанці під проводом Сави Майбороди спалили трахтемирівський Василіянський монастир.

Нині тут - Державний історико-культурнийзаповідник «Трахтемирів».  

В околицях села діє козацький спортивно-вишкільний табір «Трахтемирівська січ» .  

Розділи: Суспільство

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути