ednist.info
Це скорботне
відзначення відбувається щороку четвертої суботи листопада.
У липні 1932 р. конференція ЦК КП(б)У в Харкові визначила «спущені» з Москви обсяги постачання хліба з урожаю 1932 р. — 356 млн пудів.
Цей план був нереальним для українського села, вже на той час знесиленого колективізацією та
знищенням «куркуля»-господаря. У
червні-жовтні 1932р. з колгоспів та господарств одноосібників було зібрано лише
136 млн пудів хліба. Станом
на 5 жовтня з 23 тис. 270 колгоспів план виконали 1 тис. 403.
В Україні було вилучено 52 % збіжжя. А до виконання драконівських
«планів хлібозаготівель» було далеко. Ініційована Й.Сталіним «боротьба за хліб»
перетворилася на люту боротьбу більшовицької влади проти українського селянина.
Прислужники Кремля з компартійного керівництва УРСР
поставили вимогу: виконати план хлібопостачань до 10 грудня – за будь-яку ціну.
Ціна виявилася неймовірно, жахливо, невиправно високою…
9 листопада 1932 р. Народний комісаріат юстиції Генеральна
прокуратура УРСР скерували судам на
місцях вказівку стягувати хліб з селян. За кілька днів Раднарком УСРР видав інструкцію «Про
організацію хлібозаготівель в одноосібному секторі». Згідно з
інструкцією,щодо селян, котрі «не виконують свого обов’язку перед
державою», дозволялися репресії та
будь-які свавільні дії. В тому числі — штрафи , позбавлення земельного наділу, садиби,
висилання за межі області, цілковита конфіскація майна. Селянам було заборонено
продавати продукти власного господарства, їх було позбавлено можливості
отримати позику чи насіння.
18 листопада
1932 р. ЦК КП(б)У ухвалив постанову «Про заходи по посиленню хлібозаготівель», якою
фактично були створені умови, несумісні з виживанням людей. Зокрема, постановою
передбачалося «…негайно заборонити
будь-які витрати всіх натуральних фондів, створених в колгоспах, повністю
припинити видачу будь-яких натуравансів у всіх колгоспах, що незадовільно
виконують план хлібозаготівель», повернути хліб, виданий для харчування
громади, вилучити в колгоспників та
одноосібників збіжжя, отримане під час жнив. Крім того, ті колгоспи, які не
виконували «план хлібоздачі», заносилися на «чорну дошку», в такий спосіб
ізолюючі цілі села від зовнішнього світу і прирікаючи на голодну смерть. За короткий час майже всі українські села –
82% районів із населенням понад 5 мільйонів душ — опинилися на «чорних дошках».
Таким чином, був офіційно затверджений і втілювався
геноцид проти українського народу.
Знищенням українських селян керував В.Молотов за
вказівкою Й.Сталіна та участі Л.Кагановича. Репресії здійснювалися безпосередньо на місцях «судовими» та «правоохоронними» органами, головами та активом сільрад,
спеціальними уповноваженими. Щоб люди не втікали у пошуках їжі, навколо приречених сіл та на залізницях стояли
«заградзагони», озброєні кулеметами.
Протягом січня–липня 1933 р. Голодомор охопив усі області УСРР. Люди помирали у страшних муках; водночас
розгорялися епідемії тифу, дизентерії, малярії. За різними даними, під час Голодомору
1932-33р.р. в Україні померло від 5 до 7 мільйонів людей.
Тим часом 1933р. у СРСР був найурожайнішим на… золото. У
системі «Торгсину» в обмін на золоті вироби видавали хліб за завищеною ціною, в
такий спосіб вилучивши золотий запас у населення. У 1933р. в обмін на хліб
держава скупила у громадян 44,9 т.
побутового золота.
(За золото, видурене у вмираючих селян, були обладнані
Горьковський автозавод, Сталінградський, Челябінський та Харківський тракторні,
Уралмаш, Кузнецькбуд, Дніпрогес. Хліб переважно йшов на експорт.)
Навесні – на початку літа 1933р. у селах почалося масове
голодне божевілля. Виникли спалахи
людоїдства. Найбільше від голоду гинуло дітей. Першими жертвами стали діти з інтернатів, цілковито знятих з
продовольчого постачання…
17 місяців, з квітня 1932р. до листопада 1933-го, тривав Великий Голод. За різними даними,
внаслідок Голодомору загинуло від 5 до 10 мільойнів людей. З урахуванням
непрямих жертв ( цілковите виснаження, тиф, канібалізм, кишкові отруєння,
репресії, самогубства) – Україна втратила 14 мільйонів людей. Внаслідок
Голодомору, за підрахунками демографів, не народився мільйон дітей.
Навесні 1933р. від
голоду вмирало 17 людей щохвилини.1000 – щогодини. Близько 25 тисяч людей —
щодня.
Майже 53% загиблих – мешканці тодішніх Харківської та
Київської областей (нині Харківська, Київська, Сумська, Полтавська,
Житомирська, Черкаська). Голод був організований і в тих районах
Кубані,Північного Кавказу та Поволжя, де мешкали українці.
За масштабами та протиукраїнською спрямованістю Голодомор
став найстрашнішою зброєю масового знищення і найжахливішою глобальною
катастрофою.
Голодомор і всі супутні репресивні дії радянської влади
- примусові «хлібозаготівлі», натуральні
штрафи, ізоляція від зовнішнього світу, позбавлення садиб та житла,
унеможливлення пересування, терор у вигляді масового «розкуркулення», депортацій, ув’язнень,
розстрілів — свідчать про організований характер масового вбивства великих груп
людей і цілковито підпадають під визначення геноциду, що міститься в Конвенціі
ООН «Про попередження злочину геноциду і покарання за нього», ухваленій
Генасамблеєю ООН у грудня 1948р... Комісія Конгресу США на чолі з Джеймсом
Мейсом у 1986 р. визначила Голодомор 1932—1933 р.р. в Україні як геноцид. Це
було підтримане багатьма країнами світу.
Спадкоємці московських кровожерних звірів нині знову
зазіхають на Україну. Тутешні спадкоємці виконавців жахливого злочину нікуди не
поділися й готові прислужувати своїм господарям.
Вшановуючи пам’ять мільйонів наших рідних і
співвітчизників, убитих організованим радянською владою Голодомором, будьмо готовими захистити свою країну.
Вічна пам’ять українцям і українкам, загиблим мученицькою смертю у роки
Голодомору. Запалімо
свічку, помолімося , згадаймо…
«Рідна країна»
