uarp.org

«Якщо уявити собі мистецтво якогось народу

як храм, що спирається на колони, 

то однією з таких колон українського мистецтва   

був Василь Григорович Кричевський».

Cвятослав Гординський

Славетна династія Кричевських — архітекторів, художників, дизайнерів — зробила неоціненний внесок у розвиток української національної культури. Імена митця і педагога Федора Кричевського, художниці Катерини Кричевської-Росандич, акварелістів Василя та Миколи Кричевських відомі далеко за межами України.

Патріах  династії Василь Кричевський – творець українського модерну в архітектурі, найяскравіший представник «українського імпресіонізму» в художній графіці. Саме Василь Кричевський став першим в Україні кінохудожником,  а його оформлення спектаклів зачаровувало тодішніх  театралів.

Василь Григорович Кричевський народився у козацькому селі Ворожбі (нині Сумської обл.), в родині земського фельдшера.

Навчався у Харківському  технічно-залізничному училищі, де викладали не лише спеціальні дисципліни, а й малювання та креслення, чим юнак займався з особливим натхненням.  У  Харківському університеті Кричевський прослухав курси історії та історії мистецтва. З 15 років виготовляв проекти житлових будинків на замовлення Харківської міської управи — всього близько 300 робіт. 

 1902р. проект будівлі Полтавського губернського земства, що його розробив В.Кричевський, отримав першу премію.  Нині в цій унікальній cпоруді, яка стала пам'яткою архітектури, розташований краєзнавчий музей.

1907р. Василь Кричевський оселився в Києві: працював художником у Театрі М.Садовського,  очолював відділ декоративного мистецтва в журналі «Мистецтво і друкарська справа». 1913р. почав працювати художником та керівником у килимарні Варвари Ханенко – дружини відомого мецената і колекціонера Богдана Ханенка.   

1917р. в Києві була урочисто відкрита перша в українській історії Академія мистецтв. В.Кричевського обрали професором та ректором навчального закладу, однак він від посади ректора відмовився, й ректором став його молодший брат Федір.

1918р. голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський запропонував Василеві Кричевському розробити державну символіку. 25 лютого цього ж року в Коростені зображення Тризуба святого князя  Володимира у виконанні В.Кричевського Центральна Рада затвердила як Герб Української Народної Республіки.

Слід згадати, що в січні 1918р. більшовики, наступаючи на Київ, обстріляли запалювальними набоями будинок Михайла Грушевського, де зберігалися автентичні твори Василя Кричевського та зібрана ним безцінна художня колекція. Це стало великою втратою  і для української культури, й для самого митця… 

На початку 1920-х років Василь Кричевський виявив, що в будинку за номером 8 у Хрещатицькому провулку (будинок І.Житницького) з квітня  до вересня 1846-го мешкав Тарас Шевченко. Цю інформацію  художник оприлюднив у статті «Будинок, де жив Т.Шевченко», а затим домігся ремонту й відновлення його первісного вигляду, власноруч виконавши проект реконструкції та художнього оформлення.

1925р. Всеукраїнське Фото-Кіно Управління запропонувало В.Кричевському роботу художнього керівника та консультанта двосерійної стрічки режисера П.Чардиніна «Тарас Шевченко». Потім були фільми «Тарас Трясило», «Борислав сміється», «За стіною», «Людина з лісу», «Звенигора» (режисером «Звенигори» був Олександр Довженко, учень Кричевського  в Українській академії мистецтв).

Наприкінці  20-х – на початку 30-х років Василь Кричевський розробив проект музею біля місця поховання  Тараса Шевченка у Каневі, опрацював  проект  будинку Роліту – «робітників літератури» — у Києві.

У червні 1940р. відбулася велика виставка творів митця,на якій  експонувалося 1055 його робіт.

Восени 1943р. Василь Кричевський з родиною переїхав до Львова. Звідти Кричевські виїхали до  Братислави, згодом – до Парижа. Остаточно оселилися в столиці Венесуели – Каракасі. Тут митець і помер 15 листопада 1952р., зовсім трохи не доживши до свого 80-річчя.  

Переважна більшість робіт видатного художника тривалий час перебувала за кордоном, зокрема, в Українському музеї Нью-Йорку. 2003 р. онука митця Оксана де Лінде передала близько його 300 робіт до Києва, Харкова, Полтави як подарунок українським музеям. 

Музей мистецької династії Кричевських створено в містечку Опішня на Полтавщині. Він розташований у будинку, який побудував сам Василь Кричевськийі в якому тривалий час  мешкав, проектуючи місцеві будівлі та залучаючи опішнянських майстрів-гончарів до їхнього оздоблення.

Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»