chrome firefox opera safari iexplorer

12 січня 1873 року народився Василь Кричевський – автор Герба УНР

12 січня 2020 о 10:52
uarp.org

«Якщо уявити собі мистецтво якогось народу

як храм, що спирається на колони, 

то однією з таких колон українського мистецтва   

був Василь Григорович Кричевський».

Cвятослав Гординський

 

Славетна династія Кричевських — архітекторів, художників, дизайнерів — зробила неоціненний внесок у розвиток української національної культури. Імена митця і педагога Федора Кричевського, художниці Катерини Кричевської-Росандич, акварелістів Василя та Миколи Кричевських відомі далеко за межами України.

Патріах  династії Василь Кричевський – творець українського модерну в архітектурі, найяскравіший представник «українського імпресіонізму» в художній графіці. Саме Василь Кричевський став першим в Україні кінохудожником,  а його оформлення спектаклів зачаровувало тодішніх  театралів.

Василь Григорович Кричевський народився у козацькому селі Ворожбі (нині Сумської обл.), в родині земського фельдшера.

Навчався у Харківському  технічно-залізничному училищі, де викладали не лише спеціальні дисципліни, а й малювання та креслення, чим юнак займався з особливим натхненням.  У  Харківському університеті Кричевський прослухав курси історії та історії мистецтва. З 15 років виготовляв проекти житлових будинків на замовлення Харківської міської управи — всього близько 300 робіт. 

 1902р. проект будівлі Полтавського губернського земства, що його розробив В.Кричевський, отримав першу премію.  Нині в цій унікальній cпоруді, яка стала пам'яткою архітектури, розташований краєзнавчий музей.

1907р. Василь Кричевський оселився в Києві: працював художником у Театрі М.Садовського,  очолював відділ декоративного мистецтва в журналі «Мистецтво і друкарська справа». 1913р. почав працювати художником та керівником у килимарні Варвари Ханенко – дружини відомого мецената і колекціонера Богдана Ханенка.   

1917р. в Києві була урочисто відкрита перша в українській історії Академія мистецтв. В.Кричевського обрали професором та ректором навчального закладу, однак він від посади ректора відмовився, й ректором став його молодший брат Федір.

1918р. голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський запропонував Василеві Кричевському розробити державну символіку. 25 лютого цього ж року в Коростені зображення Тризуба святого князя  Володимира у виконанні В.Кричевського Центральна Рада затвердила як Герб Української Народної Республіки.

Слід згадати, що в січні 1918р. більшовики, наступаючи на Київ, обстріляли запалювальними набоями будинок Михайла Грушевського, де зберігалися автентичні твори Василя Кричевського та зібрана ним безцінна художня колекція. Це стало великою втратою  і для української культури, й для самого митця… 

На початку 1920-х років Василь Кричевський виявив, що в будинку за номером 8 у Хрещатицькому провулку (будинок І.Житницького) з квітня  до вересня 1846-го мешкав Тарас Шевченко. Цю інформацію  художник оприлюднив у статті «Будинок, де жив Т.Шевченко», а затим домігся ремонту й відновлення його первісного вигляду, власноруч виконавши проект реконструкції та художнього оформлення.

1925р. Всеукраїнське Фото-Кіно Управління запропонувало В.Кричевському роботу художнього керівника та консультанта двосерійної стрічки режисера П.Чардиніна «Тарас Шевченко». Потім були фільми «Тарас Трясило», «Борислав сміється», «За стіною», «Людина з лісу», «Звенигора» (режисером «Звенигори» був Олександр Довженко, учень Кричевського  в Українській академії мистецтв).

Наприкінці  20-х – на початку 30-х років Василь Кричевський розробив проект музею біля місця поховання  Тараса Шевченка у Каневі, опрацював  проект  будинку Роліту – «робітників літератури» — у Києві.

У червні 1940р. відбулася велика виставка творів митця,на якій  експонувалося 1055 його робіт.

Восени 1943р. Василь Кричевський з родиною переїхав до Львова. Звідти Кричевські виїхали до  Братислави, згодом – до Парижа. Остаточно оселилися в столиці Венесуели – Каракасі. Тут митець і помер 15 листопада 1952р., зовсім трохи не доживши до свого 80-річчя.  

Переважна більшість робіт видатного художника тривалий час перебувала за кордоном, зокрема, в Українському музеї Нью-Йорку. 2003 р. онука митця Оксана де Лінде передала близько його 300 робіт до Києва, Харкова, Полтави як подарунок українським музеям. 

Музей мистецької династії Кричевських створено в містечку Опішня на Полтавщині. Він розташований у будинку, який побудував сам Василь Кричевськийі в якому тривалий час  мешкав, проектуючи місцеві будівлі та залучаючи опішнянських майстрів-гончарів до їхнього оздоблення.

Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі