26 квітня 1986 р., о 1 год. 23 хв. за
київським часом, світ в одну мить змінився завжди. Вибухнув четвертий реактор
Чорнобильської АЕС. На ту мить у реакторі перебувало близько 200 т урану. Понад
60 т радіоактивних речовин злетіло у повітря. Сумарна радіація, викинута у
повітря, становила 50 мільйонів кюрі – у 40 разів більше, ніж під час вибуху ядерної
бомби в Хіросімі 1945р.
Після вибуху близько 800 т графіту, що
містилися в реакторі, почали горіти. Пожежа тривала 10 діб. Загинув 31
пожежник…
Всі ліквідатори отримали високі дози опромінення. Ціною
власних життів і здоров’я ці героїчні люди врятували нас від потужного водневого вибуху.
Внаслідок аварії майже 8,5 млн людей- переважно в Україні та Білорусі - були опромінені. Близько 155 тис кв. км
територій було забруднено, з них 52 тис кв. км – землі сільськогосподарського
призначення.
Керівництво СРСР зробило перше офіційне повідомлення 28 квітня, і воно містило лише дещицю
правди. Тривала підготовка до першотравневих
демонстрацій. На той час у Києві рівень радіації перевищував норму в
кількадесят разів.
Спочатку в
трагедії були звинувачені винятково керівництво та співробітники станції. Через
кілька років Консультативний
комітет з питань ядерної безпеки оприлюднив новий звіт, у якому були названі такі причини
аварії:
-похибки у проєктуванні реактора;
-необізнаність персоналу щодо небезпек, пов’язаних з помилками у конструюванні – це, власне, і
викликало помилкові дії.
Чимало аналітиків
стверджує, що головним винуватцем слід вважати тодішній радянський уряд,
який до формування команди конструкторів та пізніше – персоналу – підходив з
позицій ідеологічної «відданості», а не фаховості.
Перед та під час
евакуації людям не пояснили, як
слід діяти, щоб зменшити вплив радіації. Маршрут було обрано
хибно, тож у дорозі люди отримали понад 50% опромінення.
З 30-кілометрової
зони було евакуйовано 115 тис осіб. Загальна кількість людей, які
втратили рідні домівки – близько 220 тис.
Внаслідок катастрофи постраждали 12 областей України.
Потерпіли від забруднення ріки Дніпро і Прип’ять.
За офіційними даними, внаслідок катастрофи загинуло 64
людей. Неофіційно називаються значно вищі цифри.
Лише 1995р. від хвороб, викликаних радіацією (насамперед
– рак щитовидної залози, лейкемія) померло 37,5 тис. людей.
Вважається, що під укриттям і досі перебуває близько 97% радіоактивного матеріалу, тож дуже
важливо не допустити обвалу чи будь-яких інших
небезпечних зрушень…
4 квітня цього
року в Чорнобильській зоні запалали страхітливі пожежі, що тривали протягом 10
діб. Заподіяно збитків на десятки мільйонів гривень. Згоріли територія рудого
лісу, 12 віддалених сіл, цвинтарі, військове місто Чорнобиль-2. За попередніми
оцінками, площа пожеж становить близько 11500 га. Скільки у вогні загинуло
тварин, птаства, рослин – наразі не відомо…
Варто нагадати,що відомий політик і громадський діяч
Микола Томенко, очолюючи парламентський комітет з питань екологічної політки,
природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи,
наполягав на необхідності створення у Чорнобилі біосферного заповідника під
егідою ЮНЕСКО.
«Це територія,
забрудненість на якій буде зберігатись досить тривалий час. Вся решта
території, за винятком цієї умовно 10-кілометрової зони, має бути перетворена
на Чорнобильський біосферний екологічний заповідник. Створення такого
заповідника дозволило б вирішити цілу низку проблем зони відчуження – перш за
все гарантувати охорону природних комплексів та мати гарантоване бюджетне
фінансування для виконання природоохоронних програм, включаючи протипожежний
захист лісів. Нині ж фінансування зони відчуження йде в цілому на підтримання
інфраструктури, до якої збереження цілісності лісових екосистем не має жодного
стосунку», – наголошував М.Томенко. На жаль, втілити цю надважливу
ідею не вдалося – тодішній ( і теперішній, як бачимо) владі це не потрібно… р
До квітневих масштабних пожеж, які вже називають
Чорнобилем-2020, тут мешкало близько 400 видів тварин, птахів та риб. 60 із них
належало до Червоної книги України. Із 1200 видів рослин, виявлених на
території зони, 20 – рідкісні. Відновлювалися популяції бурих ведмедів,
вовків, рисей, оленів; з’явилися чорні лелеки…
У разі функціонування біосферного заповідника,
безперечно, здійснювалися би відповідні природоохоронні та протипожежні заходи.
Цьогорічної трагедії можна було б уникнути чи, принаймні, мінімізувати її
наслідки…
«Рідна країна»