chrome firefox opera safari iexplorer

28 квітня 1729 року народився відомий український співак Марко Полторацький

28 квітня 2020 о 05:57
uk.wikipedia.org

Нащадок  козацького роду, cоліст Італійської
опери  й керівник імператорської
придворної капели, дійсний статський радник, врешті, дід Анни Керн, якій Пушкін
присвятив чи не найвідомішого свого вірша…

Цевсе – про
Марка Федоровича Полторацького, одного з тих українців, що уславили свої рід і
народ у світі.   

Федір
Полторацький, оселившись за Гетьманщини
у Сосниці, що
була на той час сотенним містом Чернігівського полку, став православним священиком.
Тут і народився Марко — спадковий козак
і майбутній співак з унікальним музичним слухом та неповторним  баритоном. 

Щойно кмітливий і вдатний до науки хлопчик підріс, як
батько віддав його до «латинської школи» в Чернігові. По чотирьох
роках навчання Марко опинився у Києво-Могилянській академії. Тут співав у хорі — солістом.  

1744р., супроводжуючи імператрицю Єлизавету, що
подорожувала Україною,  до академії
завітав граф Кирило Розумовський. Почувши дивовижний голос юнака, взяв собі за
мету забрати його до придворного хору. За рік Марко опинився  у хорі при імператорському  дворі. Невдовзі вже був
уставником (керівником) хору. Затим було стажування в Італії, запрошення на
сцену Ла Скала. Співак вирішив повернутися.  

 1750р.
М.Полторацький починає служити в Петербурській італійській оперній трупі  (сценічний псевдонім — Марко Портурацький.

Від 1753р. Марко Полторацький  — регент імператорської придворної капели. За
дорученням імператриці не раз приїздив до України – по найкращі голоси.
Так  наприкінці жовтня 1760р.
знайшов  9-річного Дмитра Бортнянського,
сина козака Глухівської сотні Ніжинського полку, майбутнього видатного
композитора, диригента і співака. Принагідно зауважимо, що, крім Бортнянського,
серед учнів  М.Полторацького був і знаний
згодом у світі Максим Березовський. 

Паралельно з музичною діяльністю при дворі Марко Полторацький
впродовж тривалого часу був солістом Італійської опери. 

У середині
1740-х років
М.Полторацький став власником  великого маєтку Грузини у Тверській губернії. Окрім
реставрації головного будинку та флігеля, кузні та мосту, власник  відновив Пейзажний парк і побудував понад 20
кам’яних будинків для селянських родин.  

Марко Федорович був меценатом і благодійником. Побудував
церкву, школу для сільських дітей; допомагав бідним.

1763 р. М.Ф.Полторацький
отримав дворянське звання, а  1791-го — найвищий
державний чин «дійсного
статського радника».   

Марко Полторацький був одружений з Агафоклією Шишковою, що
походила з відомого дворянського роду. Мав 22 дітей. Серед них – генерали,
літератори, очільник  Монетного двору,
кіннозаводчик…  

Невеличкий відступ: У
Петра Полторацького, молодшого сина Марка Федоровича, відставного дипломата,
поміщика і Лубенського предводителя дворянства, у шлюбі з Катериною Вульф,
серед інших дітей, народилася донька Анна. Зовсім юною дівчина, з батькової
волі, вийшла заміж га генерала Єрмолая Керна.

В одному з петербурзьких аристократичних  салонів Анна познайомилася з Олександром
Пушкіним.

Потім було Тригорське, що сусідувало з пушкінським
Михайлівським, тривалі прогулянки… Перед від’їздом Анни поет прийшов раннього ранку, аби залишити
аркуш паперу з віршем: 

Я пам'ятаю мить
чудову,

Коли мені
з'явилась ти,

Як привид,
сповнений любов'ю,

Як геній чистий
красоти…

(Переклад В.Сосюри)

______

Помер М.Ф.Полторацький
24 квітня 1795р. Похований на Лазаревському   цвинтарі Олександро-Невської лаври у
Санкт-Петербурзі. 

Ім'ям Марка Полторацького названа
районна  дитяча музична школа у його рідній Сосниці.

Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна» 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути