chrome firefox opera safari iexplorer

28 квітня 1729 року народився відомий український співак Марко Полторацький

28 квітня 2020 о 05:57
uk.wikipedia.org

Нащадок  козацького роду, cоліст Італійської
опери  й керівник імператорської
придворної капели, дійсний статський радник, врешті, дід Анни Керн, якій Пушкін
присвятив чи не найвідомішого свого вірша…

Цевсе – про
Марка Федоровича Полторацького, одного з тих українців, що уславили свої рід і
народ у світі.   

Федір
Полторацький, оселившись за Гетьманщини
у Сосниці, що
була на той час сотенним містом Чернігівського полку, став православним священиком.
Тут і народився Марко — спадковий козак
і майбутній співак з унікальним музичним слухом та неповторним  баритоном. 

Щойно кмітливий і вдатний до науки хлопчик підріс, як
батько віддав його до «латинської школи» в Чернігові. По чотирьох
роках навчання Марко опинився у Києво-Могилянській академії. Тут співав у хорі — солістом.  

1744р., супроводжуючи імператрицю Єлизавету, що
подорожувала Україною,  до академії
завітав граф Кирило Розумовський. Почувши дивовижний голос юнака, взяв собі за
мету забрати його до придворного хору. За рік Марко опинився  у хорі при імператорському  дворі. Невдовзі вже був
уставником (керівником) хору. Затим було стажування в Італії, запрошення на
сцену Ла Скала. Співак вирішив повернутися.  

 1750р.
М.Полторацький починає служити в Петербурській італійській оперній трупі  (сценічний псевдонім — Марко Портурацький.

Від 1753р. Марко Полторацький  — регент імператорської придворної капели. За
дорученням імператриці не раз приїздив до України – по найкращі голоси.
Так  наприкінці жовтня 1760р.
знайшов  9-річного Дмитра Бортнянського,
сина козака Глухівської сотні Ніжинського полку, майбутнього видатного
композитора, диригента і співака. Принагідно зауважимо, що, крім Бортнянського,
серед учнів  М.Полторацького був і знаний
згодом у світі Максим Березовський. 

Паралельно з музичною діяльністю при дворі Марко Полторацький
впродовж тривалого часу був солістом Італійської опери. 

У середині
1740-х років
М.Полторацький став власником  великого маєтку Грузини у Тверській губернії. Окрім
реставрації головного будинку та флігеля, кузні та мосту, власник  відновив Пейзажний парк і побудував понад 20
кам’яних будинків для селянських родин.  

Марко Федорович був меценатом і благодійником. Побудував
церкву, школу для сільських дітей; допомагав бідним.

1763 р. М.Ф.Полторацький
отримав дворянське звання, а  1791-го — найвищий
державний чин «дійсного
статського радника».   

Марко Полторацький був одружений з Агафоклією Шишковою, що
походила з відомого дворянського роду. Мав 22 дітей. Серед них – генерали,
літератори, очільник  Монетного двору,
кіннозаводчик…  

Невеличкий відступ: У
Петра Полторацького, молодшого сина Марка Федоровича, відставного дипломата,
поміщика і Лубенського предводителя дворянства, у шлюбі з Катериною Вульф,
серед інших дітей, народилася донька Анна. Зовсім юною дівчина, з батькової
волі, вийшла заміж га генерала Єрмолая Керна.

В одному з петербурзьких аристократичних  салонів Анна познайомилася з Олександром
Пушкіним.

Потім було Тригорське, що сусідувало з пушкінським
Михайлівським, тривалі прогулянки… Перед від’їздом Анни поет прийшов раннього ранку, аби залишити
аркуш паперу з віршем: 

Я пам'ятаю мить
чудову,

Коли мені
з'явилась ти,

Як привид,
сповнений любов'ю,

Як геній чистий
красоти…

(Переклад В.Сосюри)

______

Помер М.Ф.Полторацький
24 квітня 1795р. Похований на Лазаревському   цвинтарі Олександро-Невської лаври у
Санкт-Петербурзі. 

Ім'ям Марка Полторацького названа
районна  дитяча музична школа у його рідній Сосниці.

Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна» 

18 червня

Інші дати
Олександр Пучківський
 1881 – український отоларинголог, розробник української медичної термінології. Склав перший український підручник з отоларингології, запропонував низку методів оперативного втручання при захворюваннях верхніх дихальних шляхів.
Розгорнути
Народився Феофан Прокопович
(1681, м. Київ — 1736) — українського теолога, письменника, вченого, ректора Київської академії (1710-16 рр.), релігійного діяча.  
«Всього не можна охопити навіть думкою.» (Феофан Прокопович)
Розгорнути