Тут черговий фанат Путіна в Україні рветься підтримати пропагандистський проект щодо приватизації й монополізації Росією перемоги у Другій світовій війні. Насправді – це продовження доктрини Сталіна на замовчування ролі та внеску України й українців у перемогу над нацизмом. Цілі інститути переписували історію війни, а особисто Сталін викреслював або забороняв твори про війну, де головні герої – українці, або немає правильного і обов‘язкового гасла «За родину! За Сталина!».
Згадаємо, бодай, знамениту історію із кіноповістю Олексадра Довженка «Україна у вогні», яка була заборонена!
«Україна поруйнована, як ні одна країна в світі. Поруйновані й пограбовані всі міста. У нас нема ні шкіл, ні інститутів, ні музеїв, ні бібліотек…Україна втратила за час війни тринадцять мільйонів людей. І се ще, так би мовити, з оптимістичною неточністю… До Сибіру вислали ж перед війною півтора мільйона з Західної України, та й зараз висилають немало…Таким чином, Велика Удовиця втратила сорок відсотків своїх убитими, спаленими, покатованими, засланими у заслання, вигнаними в чужі землі на вічне блукання. А до війни…вона втратила, крім мільйонів загиблих у боях і засланнях політичних, ще 6 мільйонів од голоду в урожайний 1932 рік…», – пише у своєму «Щоденнику» Довженко, й додає: «І коли я чую обвинувачення за «Україну у вогні» в націоналізмі, як же гірко і тоскно мені робиться на душі…».
Нині ж пропагандистська машина Путіна активно продовжує роботу Сталіна і переконує, що Росія перемогла б у війні і сама, без України і союзників?! Саме тому, такий проект, як «Бессмертный полк» і медійно й фінансово підтримується владою Росії, а популяризатори цієї агітки закордоном отримують медальки від Путіна. Агенти Путіна в Україні та неадеквати під час акції йдуть з портретами Сталіна, в Донецьку – з портретами Гіві й Мотороли, а в Криму – Миколи 2!
Парадокс і цинізм путінської колони в Україні, яка нині готова віддати життя за «советскую власть и армию», в тому, що вони або сиділи по тюрмах за “советской власти” (за крадіжки, хуліганство тощо) або були білобілетниками (формально непридатними до служби за хворобою) в советской армии.
Чи раніше Симоненко, Янукович і Табачник, чи тепер Медведчук, Льовочкін і Кернес, які не служили в Радянській армії, стали її затятими пропагандистами і оборонцями! Хотів би ще раз підкреслити, що так званий «Бессмертный полк» до поваги і пошани реальних ветеранів війни не має жодного відношення і всі хто його підтримує – пропагують ідеологію і окупаційний режим Путінської Росії. І насамкінець, ще кілька проророчих слів нашого Олександра Довженка, правдивого учасника війни
:«Найменше би я хотів дожити до того моменту, коли після хоча і нелюдської тяжкої, але переможної війни кожна наша ганчірка перетворилася на священну реліквію переможця. Коли кожен дурень і бюрократ, не дивлячись на якого…народ переможе фашистів, заявить, що перемога сталася саме завдяки йому, що кріпив оборону, коли дурень стане священним і недоторканним, не підлягатиме критикуванню…Я хочу вірити, що якби не багато загинуло кращих людей, якби не багато шушвалі лишиться по жирним прифронтовим установам, все ж таки виростуть і загартуються у боротьбі сильні характери, сильні душі, замість сильних срак…».
І не забуваємо справжніх героїв і справжніх ворогів: «Перемогли Гітлера! Переможемо й Путіна!»
Лідер партії Громадський рух “Рідна країна”,
Микола Томенко
