chrome firefox opera safari iexplorer

20 травня — Всесвітній день бджіл

20 травня 2020 о 11:57
Roberto Lopez / Unsplash

Це гарне, добре свято встановлене Організацією Об’єднаних Націй  у грудні 2017р. з ініціативи Словенії.  

Травень обрано не випадково: саме цього місяця у північній півкулі  Землі бджоли особливо активні. А ще 20 травня 1734 р. народився словенець Антон Янша — перший бджоляр.    

Мета відзначення Дня бджіл — визнання і вшанування бджіл як важливих запилювачів для здорової екосистеми; пропагування бджільництва; забезпечення виживання бджіл для блага людства.  

Бджільництво було відоме в Україні з прадавніх часів. Тоді існували колодні вулики – борті. Найбільше бортництвом займалися на теренах теперішніх  Полтавщини та Чернігівщини.

Мед у давніх українців був не лише смачною їжею, а й ліками та обрядовою стравою. На мед і віск обмінювали необхідні речі. Ними ж довколишні племена сплачували данину Києву. Торговельними шляхами з Київської Русі мед і віск експортувалися до Візантії,  до Західної Європи — Німеччини, Франції, Італії, а Каспійським морем – до країн Сходу.

Княгиня Ольга, як свідчать літописи, отримавши у 945р. від візантійського імператора Костянтина щедрі подарунки -   золото, срібло та коштовний посуд – віддарувала  хутром, медом і воском.

Донині Україна – серед чільних світових експортерів меду. У 2018 р. обсяг експорту  цього унікального продукту становив  49,4 тис. тонн, а 2019 р. він зріс на 12,7%.   

Пропонуємо кілька цікавих фактів із життя бджіл – улюблених свійських комах.

1.У бджолиній сім’ї може бути до 80 тисяч комах. Плідна матка («королева») лише одна, вона  відкладає яйця і жодною іншою  роботою не займається.

Основна частина сім’ї – робочі бджоли (винятково самочки). Вони чистять і охороняють вулик, будують стільники, вирощують молодь; збирають нектар і пилок; виготовляють мед, віск та прополіс (бджолиний клей), яким замазують щілини у вулику;  роблять іще цілу купу різних корисних справ.

Самці-трутні нічого не роблять, лише  спаровуються з маткою для виведення «нащадків».

Матка може жити до п'яти років. Влітку вона щодня  відкладає понад 2000 яєць. Робочі бджоли живуть до шести тижнів. А трутнів восени бджоли виганяють геть із вулика.

 2. У світі існує понад 15 000 різновидів бджіл. Українські пасічники тримають переважно кавказьких, карпатських та власне українських бджіл. А дикі бортьові волохаті бджоли  є дуже цінними для збереження українських лісових екосистем.

3. У пошуках їжі бджоли можуть відлітати від свого вулика на відстань до десяти кілометрів і безпомильно знаходити дорогу додому. Щоб зібрати кілограм меду, бджолина сім’я облітає відстань, яка дорівнює трьом екваторам.  

4. Бджоли — єдині на землі комахи, які виробляють їжу для людини. До речі, для виготовлення однієї чайної ложечки меду 12 бджіл працює протягом цілого свого життя.

5.Бджоли дуже відважно і згуртовано захищають свою домівку. Бджіл, коли їх ціла зграя, бояться і люди, й тварини,  адже розлючені бджоли вельми небезпечні: щороку від укусів бджіл гине людей більше, ніж від укусів змій.  До речі, вжалити може тільки робоча бджола. Але задля забави вона цього не робить — її треба дуже розсердити. Бо вжаливши, бджілка гине.

6. Бджоли під час руху  роблять до двох сотень помахів крил за секунду – звідси й характерне гудіння, притаманне цим комахам. Коли ж їх цілий рій, виникає відчуття, що над вами кружляє чималий літачок.

7.Особливістю бджіл, які виробляють прополіс, є     наявність п’яти очей. Гостроти зору їм це не додає, але світ вони бачать у блакитних і жовтих кольорах.

8. Бджоли – дуже розумні комахи. Вони здатні добре навчатися, запам’ятовувати предмети, навіть розраховувати оптимальну відстань для збирання нектару. 

9. Бджоли – добрі лікарі. Віддавна пасічники використовували самі й іншим радили бджолині укуси як помічний засіб від ревматичних болів. Нині ж існує ціла галузь альтернативної медицини – апітерапія — тобто застосування з лікувальною метою меду, пилку, прополісу, маточного молочка, воску, бджолиної отрути.

10. Всьому світу відомий український вчений-бджоляр Петро Прокопович (1775—1850р.р.) – засновник доцільного бджільництва і організатор першої в Європі школи пасічників. Серед його численних винаходів – розбірний рамковий вулик, який дозволяє забирати мед, не застосовуючи дим, тобто без ризику для життя бджолиної сім’ї. 

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

31 травня

Інші дати
Народилася Олександра Смирнова-Замкова
(1880, м.Переяслав-Хмельницький – 1962) – український вчений паталогоанатом. Автор близько 90 праць, створила вчення про систему основної аргірофільної речовини, зробила важливі для науки висновки про природу розвитку тканин.
Буває, часом, сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, - оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься Україна. Така краса, висока і нетлінна, Що хоч спинись і з Богом говори. (Ліна Костенко)
Розгорнути