chrome firefox opera safari iexplorer

20 травня — Всесвітній день бджіл

20 травня 2020 о 11:57
Roberto Lopez / Unsplash

Це гарне, добре свято встановлене Організацією Об’єднаних Націй  у грудні 2017р. з ініціативи Словенії.  

Травень обрано не випадково: саме цього місяця у північній півкулі  Землі бджоли особливо активні. А ще 20 травня 1734 р. народився словенець Антон Янша — перший бджоляр.    

Мета відзначення Дня бджіл — визнання і вшанування бджіл як важливих запилювачів для здорової екосистеми; пропагування бджільництва; забезпечення виживання бджіл для блага людства.  

Бджільництво було відоме в Україні з прадавніх часів. Тоді існували колодні вулики – борті. Найбільше бортництвом займалися на теренах теперішніх  Полтавщини та Чернігівщини.

Мед у давніх українців був не лише смачною їжею, а й ліками та обрядовою стравою. На мед і віск обмінювали необхідні речі. Ними ж довколишні племена сплачували данину Києву. Торговельними шляхами з Київської Русі мед і віск експортувалися до Візантії,  до Західної Європи — Німеччини, Франції, Італії, а Каспійським морем – до країн Сходу.

Княгиня Ольга, як свідчать літописи, отримавши у 945р. від візантійського імператора Костянтина щедрі подарунки -   золото, срібло та коштовний посуд – віддарувала  хутром, медом і воском.

Донині Україна – серед чільних світових експортерів меду. У 2018 р. обсяг експорту  цього унікального продукту становив  49,4 тис. тонн, а 2019 р. він зріс на 12,7%.   

Пропонуємо кілька цікавих фактів із життя бджіл – улюблених свійських комах.

1.У бджолиній сім’ї може бути до 80 тисяч комах. Плідна матка («королева») лише одна, вона  відкладає яйця і жодною іншою  роботою не займається.

Основна частина сім’ї – робочі бджоли (винятково самочки). Вони чистять і охороняють вулик, будують стільники, вирощують молодь; збирають нектар і пилок; виготовляють мед, віск та прополіс (бджолиний клей), яким замазують щілини у вулику;  роблять іще цілу купу різних корисних справ.

Самці-трутні нічого не роблять, лише  спаровуються з маткою для виведення «нащадків».

Матка може жити до п'яти років. Влітку вона щодня  відкладає понад 2000 яєць. Робочі бджоли живуть до шести тижнів. А трутнів восени бджоли виганяють геть із вулика.

 2. У світі існує понад 15 000 різновидів бджіл. Українські пасічники тримають переважно кавказьких, карпатських та власне українських бджіл. А дикі бортьові волохаті бджоли  є дуже цінними для збереження українських лісових екосистем.

3. У пошуках їжі бджоли можуть відлітати від свого вулика на відстань до десяти кілометрів і безпомильно знаходити дорогу додому. Щоб зібрати кілограм меду, бджолина сім’я облітає відстань, яка дорівнює трьом екваторам.  

4. Бджоли — єдині на землі комахи, які виробляють їжу для людини. До речі, для виготовлення однієї чайної ложечки меду 12 бджіл працює протягом цілого свого життя.

5.Бджоли дуже відважно і згуртовано захищають свою домівку. Бджіл, коли їх ціла зграя, бояться і люди, й тварини,  адже розлючені бджоли вельми небезпечні: щороку від укусів бджіл гине людей більше, ніж від укусів змій.  До речі, вжалити може тільки робоча бджола. Але задля забави вона цього не робить — її треба дуже розсердити. Бо вжаливши, бджілка гине.

6. Бджоли під час руху  роблять до двох сотень помахів крил за секунду – звідси й характерне гудіння, притаманне цим комахам. Коли ж їх цілий рій, виникає відчуття, що над вами кружляє чималий літачок.

7.Особливістю бджіл, які виробляють прополіс, є     наявність п’яти очей. Гостроти зору їм це не додає, але світ вони бачать у блакитних і жовтих кольорах.

8. Бджоли – дуже розумні комахи. Вони здатні добре навчатися, запам’ятовувати предмети, навіть розраховувати оптимальну відстань для збирання нектару. 

9. Бджоли – добрі лікарі. Віддавна пасічники використовували самі й іншим радили бджолині укуси як помічний засіб від ревматичних болів. Нині ж існує ціла галузь альтернативної медицини – апітерапія — тобто застосування з лікувальною метою меду, пилку, прополісу, маточного молочка, воску, бджолиної отрути.

10. Всьому світу відомий український вчений-бджоляр Петро Прокопович (1775—1850р.р.) – засновник доцільного бджільництва і організатор першої в Європі школи пасічників. Серед його численних винаходів – розбірний рамковий вулик, який дозволяє забирати мед, не застосовуючи дим, тобто без ризику для життя бджолиної сім’ї. 

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути