chrome firefox opera safari iexplorer

2 червня 1652 року: розгром польської армії військом Богдана Хмельницького під Батогом

02 червня 2020 о 11:04
wikipedia.org

Зі свого славного минулого ми, на жаль, більше знаємо про поразки, ніж про перемоги. Але ж перемог  було чимало, і вони  уславили навіки козацьку звитягу!

Одна з найбільших  перемог  була отримана козацьким військом під Батогом  за часів Хмельниччини, тобто національно-визвольної  війни українського народу проти польського поневолення. 

Навесні 1652 р. козацьке військо рушило до Молдови. Метою було укладення військового та політичного союзу, котрий мав зміцнитися шлюбом між Тимошем Хмельницьким  та  Розандою (Роксаною), молодшою  донькою молдовського господаря  Василє Лупула. 

До козаків пристали й союзники —  кримські татари під орудою  Нуреддин-султана. Та  шлях війську перетнула 30-тисячна польська армія з Марціном Калинолвським на чолі. Зауважимо, що одружитися з Розандою прагнув  сам коронний гетьман-вдівець Калиновський, тож він і став на заваді шлюбові  гетьманського сина. Гадаючи, що до Молдови рухається лише Тиміш із невеликим загоном, Калиновський вирішив  і спекатися суперника, і розгорнути велику війну до остаточного знищення України.

Поляки були переконані, що після поразки під Берестечком козаки не оговталися й наряд чи оговтаються.

Лист Богдана Хмельницького Марцінові  Калиновському з проханням «відійти зі своїм військом» і не ставати на перешкоді походові Тимоша «для вирішення особистої справи» поляки сприйняли як прояв слабкості козаків. 

Хмельницький же, побачивши, що його застереження не сприйняте належно, вирішив дати бій.  За 20-тисячним загоном на чолі з Тимошем Хмельниченком рухалися найкращі козацькі полки числом чотири й під проводом самого гетьмана.  

 На березі Південного Бугу , неподалік гори Батіг (нині це поблизу  с. Четвертинівка Тростянецького району на Вінниччині), відбулася велика битва. 

Власне, полякам довелося затято боронитися: козаки й татари оточили їхній табір і 2 червня взяли його штурмом. Загинула більша частина польського війська, також і сам М.Калиновський та його син Самійло. Невелике число поляків урятувалося втечею.

Польщу охопила паніка. Шляхтичі втікали з українських теренів і відсилали свої родини до західних кордонів.

Сучасники за підсумками битви порівнювали  Богдана Хмельницького з великим карфагенським полководцем Ганенібалом, а  його перемогу – з перемогою карфагенян над римлянами при Каннах у 216р. до н.е...  

Перемога під Батогом стала сатисфакцією за криваву поразку козацького війська під Берестечком і призвела до  денонсації невигідного для козаків Білоцерківського мирного договору. Володіння Війська Запорозького знову розрослися, охопивши Киїське, Брацлавське і Чернігівське воєводства.

Битва під Батогом була першою без участі  селян-повстанців. Своєю  тріумфальною перемогою  гетьманська Україна довела, що має потужне регулярне військо. 

31 серпня 1652 р. в Яссах було підписано українсько-молдовську військово-політичну угоду і відбулося весілля    Тимоша Хмельниченка та Розанди Лупул.  Молдовське князівство скасувало угоду про союз із Польщею.

Настав час походу на Варшаву.  За однією версію, завадила епідемія чуми на Волині та в Галичині. Загалом же, вочевидь, Богдан Хмельницький не бачив потреби  «добивати» Польщу, а тим часом  поляки з допомогою господарів  Валахії й Трансільванії  усунули Василє Лупула від влади…

Варто зазначити, що тріумф українців під  Батогом і династичний шлюб гетьманського сина з донькою молдовського господаря стали серйозним кроком  України на європейському шляху. Це не могло не викликати занепокоєння у  московського царя. Московити активізували переговори, котрі за півтора роки завершилися сумнозвісною «Переяславською радою».

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути