chrome firefox opera safari iexplorer

25 червня – 100 років від дня народження Онуфрія Іваха–«найбільшого українського письменника Канади»

25 червня 2020 о 12:49
nastroenie.tv

«Західна Канада — то дійсна домівка українців у Канаді. Там вони почуваються зовсім дома. Там українське хліборобське населення з Галичини й Буковини знайшло для себе сприятливий ґрунт і заняття . І як орали й сіяли українці в Старім Краю, — так орють і сіють і в західній Канаді. Та в Старім Краю мали поля морг чи два й не було з чого жити. А тут мають стільки землі, скільки мали старокраєвідідичі».

Онуфрій Івах. «Життя українців у Канаді».

Онуфрієві Іваху судилося стати правдивим літописцем життя українців у Канаді. З його творів дізнаємось, як велося нашим співвітчизникам-переселенцям у далеких землях, як вони там вкорінились і розбудували свій заокеанський – і все одно український! – світ.

 Онуфрій Тимкович Івах народився 1900р. в с.Підпилип’я  (нині Борщівський район, Тернопільщина).

У 1909р. з матір’ю емігрував до Канади.

По закінченні середньої школи в Доуфині навчався в Українському інституті ім. Петра Могили (м. Саскатун, провінція Саскачеван).

1929р. закінчив філософський факультет Саскачеванського університету.

Працював у редакції газети «Український голос»,  читав лекції з історії української літератури в  Українському інституті ім. П. Могили та Українській греко-православній теологічній семінарії. Брав участь у діяльності Товариства української культури й освіти у Вінніпеґу.

1917 р. з’явилася перша добірка віршів О.Іваха в «Українському голосі». Згодом вийшли друком поетичні збірки «Бойова сурма України» та «Український мудрець»; поема «Той, кого світ ловив, та не спіймав» (про Г.Сковороду); повість «Голос землі»; «Цікаві оповідання з давньої історії Канади»… 

У книжці «Ukraine’s Call to America» («Звернення України до Америки») О.Івах  назвав  автора «Слова о полку Ігоревім» та Т.Шевченка найбільшими українськими геніями, порівнявши їх із англійськими велетами Дж.Чосером та В.Шекспіром.  Також переклав англійською і уклав антологію «Ukrainian Songs and Lyrics» («Українські пісні та ліричні поезії») з власною передмовою, в якій охарактеризував українську літературу в контексті світової.  До антології увійшли українські народні пісні й твори двадцяти одного поета: Т.Шевченка, І. Котляревського, І.Франка, М. Шашкевича, С. Руданського, Б. Лепкого та інших авторів.

У власному перекладі англійською Онуфрій Івах  видав   збірку українських народних пісень і пісень літературного походження «Співаймо ж!».   

Варто згадати, що О.Івах  також уклав і видав посібники з української мови: граматику «Ключ до мови»; «Самовчитель української мови для початківців»; «Українську читанку зі словником і примітками». 

Помер О.Т.Івахів  2 травня 1964р. у  Вінніпеґу.     

Фахівці називають Онуфрія Івахіва найбільшим українським письменником Канади. 

Справді, варто прочитати, скажімо, його нарис «Життя українців у Канаді»: http://www.svoboda news.com/arxiv/almanachs/Almanach UNA-1944.pdf  (Ювійлейний альманах 1894—1944, с.85) — щоб захопитися авторовими соковитою мовою, точними спостереженнями, яскравими образами – й собі погодитися: Онуфрій Івах вельми гідно представив українське слово в далекій Канаді!..

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути