Перестало битися серце видатного українського композитора, диригента і музиканта.
Господь Бог дає нам геніїв, аби вони мали змогу втілювати тут, на землі, потужний вплив Небес на генетичний код нації. Наші генії живуть серед нас, мовби звичайні люди, і так ніби й має бути. Лише коли Господь прикликає їх до Свого царства, ми гостро відчуваємо спорожнення земного світу і своє власне сирітство.
Тепер от – Мирослав Скорик…
Іскру Божу в ньому розгледіла рідна бабусина сестра, Соломія Крушельницька. Вона й підказала навчати хлопчика музиці.
1948р. родину вислали до Сибіру. 16-річним Мирослав повернувся до Львова і вступив до консерваторії.
У 26 він подарував світові музику до геніального фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
Переглянувши фільм, Дмитро Шостакович написав Мирославу: «Я був дуже вражений Вашою прекрасною музикою…».
Мирослав Скорик написав музику до понад 40 фільмів, кілька балетів, багато інструментальних творів, у тому числі – відомий «Карпатський концерт». У цілому світі знають його «Гуцульський триптих» і «Мелодію» з концерту №5.
Оперу «Мойсей» за поемою І.Франка благословив Папа Іван Павло ІІ.
Мирослав Скорик був і геніальним композитором, і прекрасним диригентом, і талановитим піаністом. Виступав з концертами у супроводі симфонічних оркестрів. Написав чимало естрадних творів, першим використавши елементи джазу і босанови, блюзу і танго. Скрізь лунали «Намалюй мені ніч», «Не топчіть конвалій» (до речі, перший український твіст). Коли шукав виконавицю, йому порадили Ларису Кузму, яка мала гарний голос. Шлюб з Ларисою Скорик, яку нині переважно знають як колишню депутатку, тривав 20 років.
Мирослав Михайлович викладав у Київській консерваторії, музичних навчальних закладах Австралії та Сполучених Штатів. Протягом шести років очолював Київську оперу.
За радянських часів Мирослава Скорика звинувачували в націоналізмі й модернізмі. За теперішніх –дехто закидав йому «традиційність».
Насправді великий український композитор Мирослав Скорик завжди був собою. А його музика – завжди була і залишиться українською…
4 червня у Львові Маестро вирушить в останню свою дорогу.
Залишиться Музика. Вона – безсмертна.
«Рідна країна»