17 липня 1871 року народився відомий український композитор Філарет Колесса

histpol.pl.ua

Етномузиколог, композитор, літературознавець, Філарет Михайлович Колесса народився у с.Татарське (нині Піщани Стрийського району на Львівщині), у родині священика.

На формування світогляду та музичні й фольклорні
вподобання майбутнього музикознавця великий вплив мала його родина, зокрема –
старший брат Іван, автор збірки «Галицько-руські пісні з мелодіями». За його
напучуванням Ф.Колесса взявся збирати пісенну народну творчість, зайнявся
обробкою народних пісень для хору та вокальних ансамблів.

Ф.Колесса закінчив
Стрийську гімназію – під час навчання ще й керував гімназійним хором. Затим навчався у
Віденській духовній семінарії та на філософському факультеті Львіського
університету.

У Відні брав участь у діяльності Слов’янського співочого
товариства при церкві святої Варвари, збирав казки, пісні, народні
вірування.

1895 р. з’явилася перша збірка народних пісень у обробці
композитора — «Вулиця». Перша публікація Ф.Колеси-етнографа вийшла друком у 1898р.– мала вона назву
«Людові вірування на Підгір’ю в селі Ходовичах Стрийського повіту», а передмову
до неї написав Іван Франко.

У 1902–04р.р.
Ф.Колесса підготував понад 50 записів
музичних та пісенних творів Гуцульщини – для книги ктнографа Володимира Шухевича «Гуцульщина». Затим — монографію «Ритміка
українських народних пісень» (була видана 1907 р. в Києві за підтримки Івана Франка).

У складі етнографічної комісії Наукового товариства
ім.Т.Шевченка тісно співпрацював з І.Франком, С.Людкевичем, В. Гнатюком, О.
Роздольським. Філарет Колесса відомий як неперевершений фахівець з
транскрипції фольклорних матеріалів. Так,
у 1909 р., разом з О.Роздольським та В.Гнатюком, видав «Гаївки» // «Матеріали
до української етнології», до яких подав 180 мелодій та статтю про них. 1908 р.на
пропозицію Лесі Українки та Климента
Квітки перебував у експедиції на Полтавщині, записував у кобзарів та лірників думи
на фонограф. Зібрані матеріали, а також записи, зроблені на Полтавщині О.
Сластіоном та на Харківщині — Лесею Українкою (зокрема – в кобзаря Г.
Гончаренка) вийшли у 1910-13 р.р. у двотомній праці «Мелодії українських
народних дум».

На матеріалах, зібраних Ф.Колессою в Закарпатті, 1923 р. видано збірку «Народні пісні з
Південного Підкарпаття»; після
експедиції на Лемківщину – 1929р. опубліковано велику працю «Народні пісні з Галицької
Лемківщини».

1932 р. в експедиції
на Полісся Філарет Колесса записав 220 пісень та 26 інструментальних мелодій. На замовлення Міжнародного інституту інтелектуальної співпраці при Лізі націй Ф.Колесса підготував бібліографію українського
музичного фольклору, яка вийшла друком у Парижі 1934 р.

Філарет Колесса зробив великий внесок в українське
літературознавство – згадаймо хоча б його розвідки «Студії над поетичною творчістю Т.
Шевченка»; «Народнопісенна ритміка в поезіях
Івана Франка»; «Леся Українка і український музичний
фольклор». Від 1939 р.Філарет
Колесса – професор, завідувач кафедрою фольклору та етнографії Львівського унверситету.
Від 1940 р. – директор Львівського етнографічного музею.

Чимало праць Ф.Колесси присвячено творчості Миколи
Лисенка: «Кілька слів про збирання та гармонізування народних пісень з доданням
листів Миколи Лисенка»; «Як розумів Микола Лисенко проблему гармонізації
українських народних пісень»; «Народний
напрям у творчості М. Лисенка»; «Спогади про Миколу Лисенка».

Філарет Колесса — композитор найповніше та найяскравіше
виявив себе у хоровому жанрі. Західноукраїнські хорові колективи неодмінно мали
у своєму репертуарі оригінальні хори композитора на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, О.
Маковея, О. Олеся та інших поетів, а також
обробки українських народних пісень. Особливо популярною стала пісня на
слова Тараса Шевченка «Якби мені черевики», що увійшла до численних музичних збірок, виконувалася і виконується
під час багатьох концертів. Ще одна дуже відома пісня — «Марш українських
стрільців» (на слова О. Маковея).

Досі лунають хори Ф.Колесси на слова Т.Шевченка «Ой умер
старий батько», «Утоптала стежечку»,«Було колись на Вкраїні»; в'язанки пісень –
уже згадувана «Вулиця»; «Обжинки»,
«Гагілки»; українські народні пісні для дітей у обробці композитора.

Свій талант і любов до української музики, народної пісні,
загалом до українського мистецтва Ф.М.Колесса
передав нащадкам, ставши засновником великої митецької династії. Син Микола Колесса – відомий український композитор,
диригент, педагог, засновник української диригентської школи. Донька Дарія Колесса-Залеська – піаністка і
педагог. Онука Ксенія – піаністка; її сестра Харитина – віолончелістка. Правнук
Ярема – диригент і педагог. Правнучка Галина – альтистка, музичний критик.
Правнуки Адріан та Орест Ґелитовичі —
відомі художники.

1997 р.
Національна академія наук України заснувала премію імені Філарета Колесси.

Одна з вулиць Львова названа на честь відомого композитора.