chrome firefox opera safari iexplorer

12 серпня Православна Церква вшановує пам'ять Воргольської ікони Божої Матері

12 серпня 2020 о 09:57

Ікона Божої Матері Воргольска перебувала в Богородице-Різдвяній церкві села Воргол, Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Кролевецького району Сумської області). 

Ікона ця вельми древня і поміщалася в Воргольском храмі з незапам'ятних часів. Передання і народний поголос приписують Воргольской іконі численні чудотворення. 

Для перевірки цього в 1850 році за розпорядженням духовної влади було проведено особливе розслідування, яке затвердило дійсність чудотворної сили, минаючої від святої Воргольской ікони Богоматері. Після цього Святіший Синод визначив: «По увазі до викладених благодатних зцілень, які сходять від ікони Божої Матері, не перешкоджати шанувати місцево цю ікону по вірі приходячих до неї з молитвою». 

У різний час від цієї ікони отримали зцілення багато безнадійно хворих. У 1848 році, коли сильно лютувала холерна епідемія, ікону носили по всіх заражених місцевостям. При цьому було відмічено, що там, куди приносили ікону, хвороба слабшала, а потім і зовсім припинялася. 

У 1867 році місцевим причтом був складений детальна доповідь єпархіальному начальству про сім засвідчених випадках зцілень при іконі Богоматері хвороб рук, ніг і розслаблення всього тіла. Численні зцілення силою Богоматері від Воргольской ікони зберігаються в пам'яті народу. Під час безбожної влади в селі Воргол храм був зруйнований, а ікона безслідно зникла, але збереглося ряд копій і опис ікони. 

Джерело: УНІАН
Розділи: Новини культури

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути