uamodna.com
Двигуни, які створив один з піонерів космонавтики В.П.Глушко, підносили до захмарних високостей літаки, а до космічних глибин – кораблі «Восток» і ракети-носії «Протон».
Академік В.Глушко —автор 222 наукових публікацій з проблем ракетно-космічної техніки, насамперед - двигунобудування, творець ракетно-космічного комплексу «Енергія» —«Буран».
Його внесок у розвиток космічної науки й практики неоціненні, а діяльність відзначена численними нагородами. Він належить до тих, ким пишається і кого пам’ятає Україна.
Валентин Петрович Глушко народився 2 вересня 1908р. в Одесі. 1924р. закінчив професійно-технічну школу.
Саме тоді й захопився працями К.Ціолковського – «Поза землею» та «Дослідження світових просторів реактивними приладами». 1923р. написав захопленого листа авторові – про те, що космічні подорожі є його ідеалом і метою життя. Вчений відповів, почалося листування. Ціолковський надсилав юнакові книги. Про важливість цього творчого спілкування для К.Ціолковського свідчить те, що пізніше він заповів молодому вченому свою бібліотеку.
1925р. Валентин Глушко вступив до Ленінградського університету. По закінченні вишу дістав запрошення працювати у Ленінградській газодинамічній лабораторії. Саме тут почав роботу над створенням електричних реактивних двигунів, написав монографію «Метал як вибухова речовина» (російською), проект космічної енергоустановки-геліоракетоплана.
1929р. Валентин Глушко створив електричний ракетний двигун. Згодом — у 1964-му – він був використаний на кораблі «Восход» та автоматичній станції «Зонд-2».
1930р. науковець почав працювати над конструюванням рідинно-реактивного двигуна. У 1933р., на базі Ленінградської газодинамічної лабораторії та Московської групи з вивчення реактивного руху на чолі з Сергієм Корольовим, був заснований перший у світі Реактивний науково-дослідний інститут. Тут і зустрілися видатні вчені – В.Глушко та С.Корольов.
А за чотири роки почалася жахітне нищення інтелігенції радянською владою. Керівників і співробітників інституту було репресовано. За звинуваченням у «шпигунстві» розстріляли видатних вчених І.Клейменова та Г.Лангемака. У в’язниці опинилися А.Туполев, В.Петляков та інші відомі науковці.
У березні 1938р. був заарештований і В.Глушко. За кілька місяців – С.Корольов. У системі покарань НКВС були організовані «режимні» конструкторські бюро — «шарашки», де працювали видатні вчені, яких не розстріляли. У Казані таке КБ очолив В.Глушко. Тут почалися роботи над створенням реактивного прискорювача для пікіруючого бомбардувальника Петлякова (Пе-2).
1944р. Глушка – автора систем реактивної артилерії, відомих як «Катюша» — достроково випустили на волю. Втім реабілітований конструктор був лише 1955р.
1947р. була запущена перша балістична ракета з двигуном Глушка. Потім з’явилися двигуни ракетоносіїв «Восток», «Космос»,«Протон», «Союз», «Енергія». Останній – найпотужніший у світі, спроможний доправити на орбіту вантаж вагою понад 100 тонн. За ці розробки В.П.Глушко 1958р. був обраний академіком АН СРСР.
Академік Глушко був головним конструктором ракетних двигунів, що використовувалися на всіх радянських ракетах-носіях, які літали тоді у космосі. Він є засновником цілої школи ракетного двигунобудування.
До останнього подиху В.П.Глушко не полишав улюбленої справи, що стала сенсом його життя.
Помер видатний вчений 10 січня 1989р. Похований на Новодівичому кладовищі у Москві. Незадовго до смерті заповів розвіяти свої тлінні рештки на Місяці – останньою мрією Валентина Петровича було освоєння цієї планети.
1994р. за рішенням Генеральної Асамблеї Міжнародного астрономічного союзу кратер діаметром 43км на видимому боці Місяця названий на честь Валентина Глушка.
Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
