chrome firefox opera safari iexplorer

18 жовтня 1870 року народився відомий український вчений-геолог Володимир Різниченко

18 жовтня 2020 о 13:58
ekmair.ukma.edu.ua

Володимир Васильович Різниченко відомий насамперед як
фахівець у царині геології, географії, академік Всеукраїнської академії наук
(від 1929 р.) і директор Інституту геології.

Водночас він був ще й талановитим поетом,
художником-карикатуристом, перекладачем. 

Народився В.В.Різниченко 
у хуторі Валентієвому (тепер село в Ніжинському районі на
Чернігівщині).  

По закінченні початкової школи навчався у Ніжинській
гімназії, а 1892р. вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету Харківського
університету. Взяв активну участь у діяльності студентських нелегальних
організацій, зокрема, входив до «Союзної ради об'єднаних нелегальних студентських організацій
Харкова».

1896 р. В.Різниченко з відзнакою закінчив університет. Працював
у Херсонській повітовій земській управі, а за якийся час зайнявся геологічною
наукою. Брав участь у  геологічних
розвідках  у гірських масивах Тянь-Шаню,
Південного Алтаю. Склав першу геологічну карту Південного Алтаю. Російське
Географічне товариство відзначило наукову і практичну діяльність Володимира Різниченка
як геолога золотою медаллю ім. М.Пржевальського.

У 1916—1917 р.р. В.Різниченко досліджував особливості геології,
тектоніки й гідрогеології Волині. З проголошенням Української Народної
Республіки долучився до розбудови української науки. Коли у 1918 р. був
створений Український Геологічний комітет, Володимира Васильовича запросили на
посаду старшого геолога. У 1928-29р.р. очолював Комітет. Одним із перших в
Україні почав провадити геологічні зйомки.

Від 1929 р. — дійсний член ВУАН (згодом — АН УРСР) та
Наукового товариства ім.Т.Шевченка у Львові. 1930 р. став директором Науково-дослідного
геологічного інституту АН УРСР. Здійснив ґрунтовні дослідження тектоніки
Канівських гір. Організував та очолив першу експедицію теренами Середнього
Придніпров’я.  Помер вчений 1 квітня 1932
р. в Києві, похований на Лук'янівському цвинтарі.   

Вийшло друком понад 70 наукових праць В.В. Різниченка –
переважно з проблем  геобудови і тектоніки
України. Найвідоміші:  «Природа Канівських дислокацій»; «Про четвертинні рухи земної кори в
районі середнього Дніпра».  

Окрім значних досягнень у вітчизняній геології, Володимир
Різниченко створив цікаві художні роботи   та
поезії (під псевдонімом «Велентій»). 
Вірші від 1901р. друкував у Літературно-науковому віснику, альманаху «Перша
ластівка». Карикатури — у журналі «Шершень» та газеті «Рада».  Присвятивши себе науці, від 1913р. не друкувався.

Велике значення для України має діяльність В.В.Різниченка як
природоохоронця. Так, він ініціював створення Канівського заповідника: звернувся
до Сільськогосподарського наукового комітету України з поданням, у якому  довів необхідність організації заповідника на
кручах Дніпра площею біля 10 кв. верст. У липні  1923 р. були розпочаті роботи зі створення заповідника.
 

Підготувала  Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...