chrome firefox opera safari iexplorer

«Він врятував нас від чуми». 22 грудня 1744 року народився  видатний український вчений-епідеміолог Данило Самойлович

22 грудня 2020 о 14:57
Gazeta.ua

Переважна більшість російських наукових світил, як відомо -   іноземці. У свою чергу, переважна більшість цих іноземців – вихідці з України.

От і про Данила Самойловича у російських джерелах знаходимо, що він був «російським медиком і засновником російської епідеміології».

Ми ж достеменно знаємо, що Данило Самійлович Самойлович  був одним з тих українців, які становлять окрасу і гордість нації. Це про нього 1993р.було знято  документальний фільм «Він врятував нас від чуми».

Данило Самойлович (Сушковський) народився 22 грудня 1744р. в с.Янівка (нині Іванівка ) на Чернігівщині, в родині священика о.Самійла Сушковського.   

Навчався у Чернігівському колегіумі, затим — у Київській академії (вступаючи до академії, змінив прізвище на Самойлович).

1765р. закінчив Петербурзьку адміралтейську шпитальну школу, куди був відібраний як кращий студент академії.

1767р. отримав звання лікаря.    

Під час російсько-турецької  війни 1768-74р.р. впродовж двох років перебував на фронті в якості полкового лікаря. Уславився тим, що в його полку був значно нижчий, порівняно з іншими, рівень  захворюваності та смертності.

У 1770-71р.р. Данило Самойлович та його співвітчизник -українець Петро Погорецький брали участь у подоланні епідемії чуми в Москві – Самойлович очолював протичумну комісію та керував чумними шпиталями.

1776р. Д.Самойлович на власні гроші поїхав навчатися до Страсбурзького та Лейденського університетів. 1780р. захистив докторську дисертацію з акушерства, першим з лікарів тодішньої  Російської імперії  видав за кордоном свою дисертацію та інші наукові праці. Зокрема – в Парижі  вийшли друком роботи Самойловича в царині профілактики, діагностування та лікування чуми.

Великий вчений був обраний членом Паризької, Марсельської, Тулузької, Діжонської, Мангеймської, Туринської, Падуанської та інших (усього 13) хірургічних академій. Працював у Західній Європі до 1783р.

У 1784—1799р.р. Д.С.Самойлович очолював боротьбу проти чуми в Криму, Одесі, Херсоні, Єлисаветграді, Кременчуку.  За організацію протичумних заходів у 1785р. став колезьким радником. 

Був засновником першого в Україні  та всій Російській імперії медичного наукового товариства — «Зібрання медичного в Херсоні» (1784р.) 

У 1789—1800р.р. працював губернським лікарем на Катеринославщині та у Таврії, головним лікарем карантинів у Південній Україні, головним інспектором Чорноморської медичної управи.

1787р. графу Г.Потьомкіну доповіли, що велика і самовіддана праця Самойловича на ниві подолання епідемій заслуговує відзначення  орденом св.Володимира. Однак Потьомкін, якого глибоко зачепили кпини Самойловича з бутафорських приготувань  до візиту цариці – «потьомкінські села» — звелів ордена не давати.

Данило Самойлович першим у світі встановив, у який спосіб поширюється чума: через заражені предмети або безпосередній контакт з хворим. До нього вважалося, що хвороба передається через повітря (теорія міазматичного походження чуми). Вчений розробив і перевірив на практиці спосіб щеплення від чуми ослабленою вакциною (прищепив собі матеріал, що був узятий від людини, яка одужувала від чуми); винайшов сучасні на тоді засоби протичумних заходів: у 1771р. він почав застосовувати дезінфекцію речей, що належали хворим на чуму, насамперед – одягу.

Завдяки розробкам Д.Самойловича  та їхньому успішному застосуванню в Херсоні та Кременчуку, де він очолював боротьбу з епідемією, рівень одужання хворих був надзвичайно високим, що викликало велику зацікавленість у наукових колах Європи.  Його праця «Опис чуми, що була у Херсоні в 1784 році», де медик зробив докладний клінічний опис чуми, була перекладена у Західній Європі. 

Варто згадати, що Д.С.Самойлович є автором і першої праці про сказ: «Нинішній спосіб лікування з настановою як можна простому народу лікуватися від гризні скаженої собаки і від покусання змією».

Також Д.Самойлович разом з українськими вченими-медиками С. Андрієвським, П. Шумлянським, О.Шумлянським, М. Тереховським розробив  методику та навчальні програми для медичних шкіл.

У листопаді 1804 р. Д.С.Самойлович інспектував шпиталі, лазарети, аптеки у Миколаєві, Херсоні, Бериславі, Севастополі, Акмечеті, Таганрогу. За підсумками відрядження підготував докладну доповідь з пропозиціями, як поліпшити стан справ у цій сфері.

Видатний український науковець і медик-практик Д.С.Самойлович помер 4 березня 1805р. в Миколаєві. 

Він справді врятував Україну і Європу загалом від чуми. Це не перебільшення.

Олена Бондаренко

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі