uk.wikipedia.org
Павло Олексійович Кошиць (Порай-Кошиць) народився у благодатному Шевченковому краї — с.Кирилівці (нині Шевченкове) на Черкащині, в родині священика.
Його двоюрідний брат Олексндр Кошиць – композитор , диригент, етнограф. Донька Ніна Кошиць – одна з найвідоміших камерних співачок минулого століття, якій присвячували свої твори С.Рахманінов, С.Прокоф’єв та інші відомі композитори.
П.Кошиць навчався у Богуславському духовному училищі та Київській духовній семінарії – передбачалося, що, як і батько, стане священиком. Однак неповторний голос юнака визначив його майбутнє.
У 1880-х роках співав у капелі купця В.Рукавишникова, в Нижньому Новгороді. За кілька років вступив до Московської консерваторії, потім вдосконалював майстерність у Міланській Ла Скала. Виступи П.Кошиця на італійських, грецьких, грузинській сценах мали великий успіх. П.Чайковський високо оцінив партію Германа в його опері «Пікова дама» у виконанні Кошиця.
У 1991-92р.р. Павло Кошиць мав грандіозний успіх у партіях Отелло (однойменна опера Д.Верді), Ленського («Євгеній Онєгін» П.Чайковського), Рауля («Гугеноти» Д.Мейєрбера) на сцені Київського оперного театру. «На Кошиця» ходило, без перебільшення, ціле місто.
У 1893-903р.р. П.Кошиць – соліст московського Великого театру. Сполучав оперний спів з численним камерними концертами, під час яких виконував переважно романси, найперше – на музику П.Чайковського та М.Лисенка.
Під час гастролей захворів на грип, втратив голос. 1904р. був звільнений з театру. Отримав малесеньку пенсію, приватно викладав спів.
Не зумівши пережити втрату голосу та злидні, 2 березня 1904р.наклав на себе руки. Відомий співак Леонід Собінов організував два концерти пам’яті Кошиця, в яких брали участь провідні тогочасні виконавці.
Впродовж творчого життя виконав близько 30 оперних партій, переважно – головних.
Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
