uk.wikipedia.org

Павло  Олексійович Кошиць (Порай-Кошиць)  народився у благодатному  Шевченковому краї — с.Кирилівці (нині Шевченкове) на Черкащині, в родині священика. 

Його двоюрідний брат Олексндр Кошиць – композитор , диригент, етнограф.  Донька Ніна Кошиць – одна з найвідоміших камерних співачок минулого століття, якій присвячували свої твори С.Рахманінов, С.Прокоф’єв та інші відомі композитори.

П.Кошиць навчався у Богуславському духовному училищі та Київській духовній семінарії – передбачалося, що, як і батько, стане священиком. Однак  неповторний голос юнака визначив його майбутнє.  

У 1880-х роках  співав у капелі купця В.Рукавишникова, в Нижньому Новгороді. За кілька років вступив до Московської консерваторії, потім вдосконалював майстерність у Міланській Ла Скала. Виступи П.Кошиця на італійських, грецьких, грузинській  сценах мали великий успіх. П.Чайковський високо оцінив партію Германа в його опері «Пікова дама» у виконанні Кошиця.

У 1991-92р.р. Павло Кошиць мав  грандіозний успіх  у партіях  Отелло (однойменна опера Д.Верді), Ленського («Євгеній Онєгін» П.Чайковського),  Рауля («Гугеноти» Д.Мейєрбера) на сцені Київського оперного театру. «На Кошиця» ходило, без перебільшення, ціле місто.

У 1893-903р.р. П.Кошиць – соліст московського Великого театру.  Сполучав оперний спів з численним камерними концертами, під час яких виконував переважно  романси, найперше  – на музику П.Чайковського та М.Лисенка.  

Під час гастролей захворів на грип, втратив голос. 1904р. був звільнений з театру. Отримав малесеньку пенсію, приватно викладав спів.

Не зумівши пережити втрату голосу та злидні, 2 березня 1904р.наклав на себе руки. Відомий співак Леонід Собінов організував два концерти пам’яті Кошиця, в яких брали участь провідні тогочасні виконавці.

Впродовж творчого життя виконав близько 30 оперних партій, переважно – головних.  

Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»