chrome firefox opera safari iexplorer

Хто не любить Сома, у того не всі вдома

05 січня 2021 о 13:19

Сьогодні — День народження відомого українського поета, просвітянина, вчителя, мого друга і наставника Миколи Сома. Микола Данилович Сом не лише автор знаменитих «Колискової», яка 24 роки поспіль звучала на Українському телебаченні та «Вишиванки», що стала народною. Він мій наставник та побратим по спільній українській справі та ініціатор численних просвітницьких заходів та культурологічних проектів, які ми спільно реалізовували з командою фонду «Рідна країна». 

Микола Сом народився 5 січня 1935 року в с.Требухів Броварського району на Київщині, в родині сільського коваля. Крім Миколи, народилося ще  восьмеро сестер і двоє братів, із яких вижило шестеро. Родина тяжко бідувала.

У школі вчився охоче, дуже любив читати – по книжки не раз ходив пішки   до Броварської бібліотеки. А ще Миколку вабило і кликало море, навіть вирішив уже було вступати до морського військового училища, та директор Требухівської сільської школи відрадив,  уже тоді розгледівши у хлопця неабиякий літературний талант.

1952 року юнак вступив до Київського державного університету ім. Т.Шевченка, на журналістське відділення філологічного факультету. В університеті познайомився і здружився на все життя з Василем Симоненком. В університеті ж таки зустрів своє  велике кохання – студентку Ніну Голоненко, у 1959р. молоді люди побралися, за рік народилася донька Оксана.

Микола відвідував університетську літературну студію, куди запрошували П.Тичину і В.Сосюру, М.Рильского та М.Стельмаха, інших відомих письменників. Також брав участь у роботі літстудії при видавництві «Молодь», яку очолював поет Дмитро Білоус.

Варто сказати, що великим покликанням і великою любов’ю Миколи Даниловича, крім літератури, було вчителювання. Впродовж десяти років – із  1990р. — викладав за власною програмою українську мову та  літературу, поетику, журналістику  та риторику  в Требухівській середній школі, у київських школах № 283 та №298. Згодом, на запрошення районного управління освіти, вів  ці уроки у школах усього Броварського району.

Микола Сом був справжнім патріотом своєї малої Батьківщини. Про це красномовно говорять не лише його справи, а й знаменитий вірш «Бровари», написаний на початку 60-х років 20 століття.

Свята земля у теплій, мудрій тиші,

Свята земля моїх незлих батьків.

Я завтра їду в подорож по світу,

Та я не з тих, що тільки за кордон,

Той починають ахкати й хвалити

Чужі міста (як і чужий закон).

Париж і Лондон справді знамениті

І дуже гарні — що не говори,

Та радий я , є на білім світі

Моє містечко — рідні Бровари.

Миколи Даниловича Сома не стало 27  березня 2013 року.

На знак поваги і пошани до великого українця ми встановили пам‘ятник на його могилі у селі Требухові, що на Київщині. Проект та виготовлення пам‘ятника зробила творча майстерня відомих скульпторів Олеся Сидорука і Бориса Крилова. Ми завжди будемо пам‘ятати і шанувати тих, хто в непростий час творив національну культуру, оберігав рідну мову, захищав історичні й народні традиції. А ще був великим українським мрійником: «Без вітру не родить жито, Без вітру вода не шумить. Без мрії не можна жити, не можна нікого любить». 

П.С. На фото разом із Миколою Сомом, Борисом Олійником, Іриною Шинкарук. Ми відзначаємо день народження знаменитого Василя Симоненка на його малій батьківщині. Нагадаю, що з ініціативи близького друга Василя Симоненка — Миколи Сома, — наша команда допомогла реставрувати музей Василя Симоненка у Тарандинській школі, що на Полтавщині та випустила унікальний аудіо-диск «Лебеді материнства: живий голос Василя Симоненка».

Засновник фонду "Рідна країна
"Микола Томенко

25 вересня

Інші дати
Народився Ігор Герета
(1938, с. Скоморохи Тернопільської обл. - 2002), український мистецтвознавець, археолог.
Розгорнути
Народився Анатолій Солов’яненко
(1932 - 1999) – всесвітньо відомий український співак, громадський діяч. Герой України (посмертно). У репертуарі А.Солов’яненка 17 оперних партій, безліч арій, романсів, народних пісень.
«Чорнії брови, карії очі, Темні як нічка, ясні як день, Карії очі - чарі дівочі! Де ви навчились зводить людей.» («Чорнії брови, карії очі» , слова: К.Дмитрашко).
Розгорнути