chrome firefox opera safari iexplorer

На Закарпатті створили «мапу сакур»

13 квітня 2021 о 12:20

Міста Закарпаття й дати, на які в них, за попереднім прогнозом, цьогоріч припадатиме цвітіння сакур нанесли на спеціальну мапу.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив розробник карти закарпатський гід Максим Адаменко. 

За його словами, зазвичай цвітіння сакури на Закарпатті раніше припадало на травневі свята. Але останніми роками цей період щороку зміщується до середини квітня. 

«Останні декілька років пишне цвітіння сакури на Закарпатті починається приблизно 20 квітня і триває 7-10 днів. Цьогоріч початок масового цвітіння сакур прогнозують вже за два тижні», – розповів Адаменко. 

Закарпаття наразі перебуває в «жовтій» карантинній зоні, тож в регіоні очікують багато туристів на цвітіння сакур. 

Відтак, гід Максим Адаменко розробив карту цвітіння та показав, коли та в яких містах Закарпаття можна буде споглядати рожевий цвіт. 

«На Закарпатті є дві хвилі цвітіння сакур: на рівнині, у містах Ужгород, Мукачево, Берегово, Виноградів, Хуст, Іршава воно стартує раніше, цьогоріч прогнозуємо з 20 квітня, а згодом естафета переходить до гірських містечок – Свалява, Воловець, Міжгір'я, Тячів, Рахів, тут сакури цвістимуть на початку травня», – повідомив Адаменко. 

Сакура – це дерево підродини Сливових. Вишня дрібнопильчата (Prunus serrulata) – найпоширеніший різновид сакури. Палітра квітів варіюється від білосніжної до багряної і червоної. У природі сакура – це дерево, висота якого може сягати 25 метрів. Характеризується вона кроною яйцеподібної форми і гладенькою сіро-коричневою корою.

Щороку Японське метеорологічне агентство публікує прогноз цвітіння сакури разом з прогнозом погоди. Цвітіння починається на Окінаві в січні і досягає Кіото і Токіо наприкінці березня – початку квітня і тільки за кілька тижнів розпочинається в Хоккайдо. Японці дуже уважно стежать за цими прогнозами, щоб спланувати проведення свят ханамі. 

27 грудня

Інші дати
День пам’яті Мелетія Смотрицького
(1577, Хмельницька область - 1633) — світське ім'я Максим Герасимович, письменник, церковний і освітній діяч, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
«Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська і литовська». (Мелетій Смотрицький)
Розгорнути
Народився Василь Ємець
(1890, с.Шарівка, Харківська область – 1982) – бандуриста-віртуоза, бандурного майстра, історика, письменника. На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.
Розгорнути