chrome firefox opera safari iexplorer

Біля Хати Шевченка на Пріорці навели лад

21 травня 2021 о 12:58

Літературно-меморіальний будинок-музей «Хата Тараса Шевченка на Пріорці» в Києві — з оновленим парканом. 

«Як і обіцяли, до 160-річчя з дня повернення (перепоховання) Тараса Шевченка в Україну, пофарбували паркан навколо хати Тараса Шевченка, — повідомив у своєму фейсбуку очільник „Рідної країни“ Микола Томенко. — Нагадаю, що за останні роки команда „Рідної країни“ відновила криницю, посадила фруктовий сад і допомогла облаштувати еко-аудиторію в знаменитому Шевченківському місці Києва».

Було...

...і стало.

Він також висловив подяку колективу «Аскона-інвестбуд» на чолі з Олегом Герасимчуком, професору КНУ Івану Гриценку й мережі магазинів «Епіцентр» за допомогу і підтримку.

«Збереження автентичного пріорського паркану справа не легка. Але ми впорались», — коментують, у свою чергу, на сторінці "Музей «Хата на Пріорці».

«Шевченкова хата» на Пріорці — третій за часом відкриття музей, пов'язаний із перебуванням Тараса Шевченка в Києві. І другий — меморіальний.

Хата на вулиці Вишгородській побудована на початку 1850-х. Шевченко мешкав тут протягом двох тижнів, у серпні 1859 року, під час свого останнього приїзду до Києва й загалом до України. У 1960-і всі довколишні  одноповерхівки  знесли, але будиночок вцілів — завдяки тому, що тут перебував Кобзар. 1989 року з будинку вирішили зробити музей. Потрібна була його капітальна реставрація. Ще одну провели вже на початку нинішнього сторіччя.

В музеї зібрані тогочасні  посуд, вироби з глини, національне вбрання, меблі, домашнє начиння, а також портрети і фотознімки  Т.Шевченка. Власне, відтворенням побуту 1850-х років, світу речей і предметів, що оточували Тараса Шевченка та його сучасників, — музей особливо цікавий. І, звичайно ж, у хаті на Пріорці є меморіальні речі поета.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути