chrome firefox opera safari iexplorer

Чому українські дива не стають чудесами світу?

25 липня 2021 о 12:25

Після короновірусної перерви почала роботу 44 сесія ЮНЕСКО в Фучжоу (Китай). 24 липня було включено п'ять нових об’єктів до репрезентативного списку пам'яток світової спадщини ЮНЕСКО.

Це транснаціональний об‘єкт — 11 курортних міст із знаменитими природними джерелами мінеральних вод із 7 країн Європи: Австрії, Бельгії, Великобританії, Італії Німеччини,Чехії та Франції. 

Також статус «світового дива» отримали: 

— маяк Кордуана у Франції, побудований у 16-17 столітті; 

— колона художників на пагорбі Матильди в Дармштадті (Німеччина), заснована в 1897 році;

— фресковий цикл Падуї 14 століття (Італія);

— культурний район Хима у Саудівській Аравії, де збережені наскельні малюнки протягом останніх 7 000 років.

Ліверпуль виключили із списку об‘єктів світової спадщини через втрату знаменитих вікторіанських доків на набережній міста у зв’язку з побудовою стадіону «Евертон». Сесія ЮНЕСКО продовжує роботу. 

Натомість, Україна знову не подала жодної заявки на включення національних об‘єктів до світової спадщини ЮНЕСКО. Останні успіхи України у співпраці з ЮНЕСКО пов‘язані з рішеннями про включення до культурних об‘єктів світової спадщини 2 об’єктів : стародавнього міста Херсонес Таврійський та дерев'яних церков Карпатського регіону України та Польщі аж … в 2013 році!

Херсонес Таврійський – таку назву носило місто, засноване давньогрецькими колоністами понад дві з половиною тисячі років тому на південному заході Кримського півострова.

Нині ж Україна загалом представлена в ЮНЕСКО сімома об‘єктами: 6 — культурних і один — природній. Тут не аналізуємо об‘єктів нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Що ж не так у гуманітарній політиці України, що ми вже 8 років поза результативною співпрацею з ЮНЕСКО?

По-перше, відсутність фахової та системної роботи відповідних інститутів місцевої та державної влади, коли з приходом нового керівника реалізація всіх проектів розпочинається з чистого листа. Коли я пишу фахової роботи, маю на увазі той сумний факт, що в Міністерстві культури та у відповідних управліннях культури від Києва до обласних центрів, знаних та авторитетних фахівців у сфері захисту історико-архітектурної спадщини чи професійних реставраторів із свічкою Діогена не знайдеш? Тут нині орудують слуги забудовної мафії або малоосвічені піарники. 

Для прикладу, нагадаю, що «прохфесіонали» з управління культури Києва виділили мільйони гривень для включення Хрещатика до об‘єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Для інформації: унікальні історико-архітектурні об‘єкти Хрещатика 19 — початку 20 століття були зруйновані спецпідрозділами Сталіна в 1941 році. Нині тут залишилися пам‘ятники Сталінського та Ахметівського ампіру та заклади для туристів із дружніх арабських країн. Більш за те, спеціальність реставратор була зліквідована освітніми рехформаторами Уряду Яценюка.

1994 року Києво-Печерська Лавра разом із Софійським собором внесені до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО

Отож, відбором та просуванням українських див до об‘єктів світової спадщини ЮНЕСКО повинні займатися фахівці на постійній основі, а не тимчасові чиновники чи забудовники.

Потрібно також відновити підготовку реставраторів у вищих навчальних закладах, щонайперше в КНУБА.

І найголовніше, без довгострокової стратегії гуманітарної політики та розуміння владою місії України у світі така робота матиме хаотичний та мало результативний характер.

P.S. Нагадаю, що майже 20-річна діяльність команди «7 чудес України», яку я очолюю, і яка захищає та пропагує наші культурні та природні дива, відзняла 50 фільмів, випустила десятки тисяч брошур, дисків, соціальної реклами без бюджетних коштів, поки що не зацікавила владу!

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути