chrome firefox opera safari iexplorer

29 серпня: Третій Спас — Горіховий

29 серпня 2021 о 06:19

Наприкінці літа віряни святкують три Спаси - Яблучний, Медовий і Горіховий. Урочистості присвячені Спасителю Ісусу Христу, тому і називаються Спасами. Інші назви свята 29 серпня — Хлібний, Холодний, Малий, Нерукотворний або Полотняний Спас.

Щорічно дата Третього Спаса незмінна - 29 серпня — відразу після свята Успіння Пресвятої Богородиці. Згідно з переказами, в цей день переносили мощі Ісуса Христа, святили горіхи і зерно. Назва «Спас Нерукотворний» походить з легенди. Вважається, що Христос умив обличчя, а після витер його рушником, на якому відбився його лик.

Саме з цього зображення пізніше писали ікони Спаса Нерукотворного. Коли правитель Едеси був хворий, полотно з ликом Божим зцілило його. Імператор увірував у християнство, а віра почала поширюватися в регіоні активніше.

У цей день прийнято збирати горіхи і робити з них заготовки на зиму. Також господині випікають хліб. Ці всі дари природи прийнято нести до церкви, щоб окропити святою водою.

Народні повір'я свідчать, що 29 серпня настають холоди, тому люди більше приділяють уваги утепленню жител. Святкують Горіховий Спас вже не з таким розмахом, як Яблучний або Медовий — готуються до зими.

На Горіховий Спас в багатьох містах раніше влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна. У народі говорили: «Перший Спас — на воді стоять, Другий Спас — яблука їдять, Третій Спас — на горі полотна продають». Звідси ще одна його назва – «Спас на полотні», або Полотняний Спас. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою.

У цей день випікають хліб із нового врожаю, і після освячення він є головним на столі цього дня. Поряд також мають бути мед, яблука та горіхи. Як і на Маковий Спас, цього дня треба освячувати воду, а воду з підземних джерел вважають цілющою.

На Горіховий Спас, попри те, що календар показував літо, фактично, наступала осінь, ставало холодно. Багато перелітних птахів відлітали на зимівлю до теплих країв, наприклад, ластівки й журавлі. У наш час через глобальне потепління ці терміни відсунулися на пізніший, осінній час.

У народі говорили:

  • Післяуспіння прийшло — сонце на осінь пішло
  • Ластівки відлітають у три рази, у три Спаса
  • Журавель до Третього Спасу відлітає
  • Якщо журавель відлітає до Третього Спасу, то на Покрову буде морозно, а ні — так і зима зажде

За матеріалами відкритих джерел

Розділи: Календар

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі