chrome firefox opera safari iexplorer

30 серпня: цікаво знати

30 серпня 2021 о 06:37

....не для мух
Слова, звичайно, мовляться,
Бо на солодку похвалу
Не тільки мухи ловляться.

(Павло Глазовий)

У народі 30 серпня називали Мирона-вітродува, оскільки цього дня зазвичай дули сильні вітри.

Вважалося, що з Мирона починається листопад. Першими починають скидати листя берези, потім липи, в’язи і черемхи. Крім того, господині 30 серпня намагалися вирізати пагони малини, які цього року вже принесли свої плоди. Підживлювали ґрунт.

За церковним календарем 30 серпня вшановують мученика Мирона, пресвітера; преподобного Аліпія, іконописця Києво­Печерського; мучеників Павла, Юліанії та ін.; мучеників Фірса, Левкія, Короната і воїнів їхніх; мученика Патрокла, мучеників Стратона, Филипа, Євтихіана і Кипріана.

Іменинники 30 серпня:

Уляна, Мирон, Павло, Лев, Стратон, Пилип.

30 серпня народились:

1883 – Дмитро Донцов – український літературний критик, публіцист, політичний діяч, засновник теорії українського націоналізму. Автор праці «Націоналізм».

1922 – Павло Глазовий – український поет-гуморист, сатирик. Автор поеми «Слався, Вітчизно моя!», 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей.

Кухлик

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю. —
Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. —
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —
Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

30 серпня відзначають:

  • Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.

Події 30 серпня:

1739 – російські війська захопили турецьку фортецю Хотин (Буковина).

1860 – запускається перший британський трамвай.

1901 – Губерт Сесіл Бут запатентував пилосос.

1919 – з Києва евакуйовано всі радянські установи.

1941 – у Львові почав діяти Український Червоний Хрест.

1991 – Азербайджан проголосив свою незалежність.

Чи знаєте ви, що:

Горобині ночі — це народна назва активних грозових циклонів у другій половині літа. Вона активно використовується переважно на теренах України та Білорусі навіть сьогодні. Простіше кажучи, горобиними ночами називають саме темний період доби з блискавками та грозами, зливою та вітрами. 

Свою назву вони отримали на честь маленької, але дуже поширеної в наших краях пташки — горобця, якого в давнину доречі вважали «недобрим» птахом. Під час нічної грози бідолашні пташки металися, і не могли знайти прихистку. Це і послужило однією із версій народної назви горобиних ночей. Однак, деякі етнографи назву виводять від дерева — горобина. 

Серпень — традиційний місяць горобиних ночей. Вважалося, що саме в серпні вони останні в році, і найбільш страшні. Виходить, що якраз саме зараз останні такі ночі (за інформацією Природничо-географічного  товариства).

Розділи: Календар

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути