Свято Успення Пресвятої Богородиці, згідно з традицією Східної Церкви, належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року. Католицька та більшість Православних Церков світу святкують Успення 15 серпня, а ті, що дотримуються Юліанського календаря, — 28 серпня (із 13-денним запізненням).
У народі це свято називають Першою Пречистою, або літнім Великоднем. «Прийшла Пречиста – стало в полі чисто». В Україні празник Успення Пресвятої Богородиці отримав особливе вшанування. Так головні монастирі-лаври Українських Церков — православні Києво-Печерська, Почаївська та греко-католицька Унівська присвячені цьому святу.
В церковній ієрархії свят воно є другим за значущістю після Великодня. Церква називає смерть Богородиці сном, успінням, тому що Вона першою серед людей стала безсмертною і душею, і тілом. Для українців Богородиця здавна була першою заступницею і помічницею; саме до Неї зверталися за будь-яких скрутних обставин. Виконуючи прохання Богородиці, Христос здійснив і своє перше диво в Кані Галілейській, перетворивши воду на вино.
З Успіння літо повертає на осінь; починається «молоде» бабине літо, яке триває до 11 вересня. Якщо о цій порі буде гарна погода, то «старе» бабине літо (починається 11 – 12 вересня) буде непогідним.
Це пора, коли повністю закінчували жнивувати й готувалися зустрічати осінь. Для тих, хто до цього часу не встиг зібрати хліб, влаштовували колективну братчину. З першої Пречистої починали сіяти в усіх зонах України. Господарі, розім’явши колоски з обжинкових вінків і «спасових борід» — залишених у кінці ниви обрядових стебел, — перед засівом казали: «Роди, Боже, і благослови!»
А ще відсьогодні вже можна було розпочинати розглядини. Вважалося доброю ознакою, коли до дівчини приходили свати саме між першою і другою Пречистими. Весілля ж у давнину справляли тільки після Покрови.
Іменинники нині Марія, Софія.
28 серпня народились:
1863 – Володимир Кміцикевич – український лексикограф, перекладач, педагог. Уклав «Німецько-український словар», «Грецько-український словник». Переклав драму «Вільгельм Телль» Ф. Шиллера, «Платонову оборону Сократа» тощо.
1890 – Дмитро Загул – український поет-символіст, літературознавець, критик, публіцист, перекладач, педагог, громадський діяч. Автор збірок віршів «З зелених гір», «На грані». Переклав українською мовою другу пісню «Енеїди» Вергілія, сатири Горація та ін.
«Не сумуй, душе зболіла, І не плач, не голоси! Час узятися до діла, Най не линуть марно дні». (Дмитро Загул)
1913 – Віра Свєнціцька – український мистецтвознавець, дочка українського філолога-славіста й мистецтвознавця Іларіона Свєнціцького.
1923 – Яким Запаско – український книгознавець, доктор мистецтвознавства, фахівець з історії друкарства України. Фундаментальна праця – «Пам’ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга».
Події 28 серпня:
1892 – австрійська влада звинуватила Івана Франка у поширенні забороненої літератури.
1921 – у Києві розстріляні 47 членів ЦУПКому (Центрального Українського Повстанського Комітету), серед яких були Іван Андрух, співзасновник УВО, та поет Григорій Чупринка.
1924 – серпневий виступ грузинів проти радянської влади.
1936 – в Японії була заснована компанія «Тойота».
1956 – у Києві збудовано пам’ятник Івану Франкові.
1963 – біля Меморіалу Лінкольна у Вашингтоні зібралися 200 тисяч учасників маршу протесту проти расової сегрегації та дискримінації. Перед ними зі своєю знаменитою промовою «В мене є мрія» виступив борець за громадянські права темношкірих громадян Америки Мартін Лютер Кінг.
Чи знаєте ви, що:
Десятки тисяч років тому людина вперше познайомилася з вугіллям. Це підтверджують знайдені археологами доісторичні розробки його покладів. Проте, опис деяких властивостей вугілля з’явився вже у часи Аристотеля, а в 315 р. до н.е. його учень описує вугілля як паливний матеріал і називає його «антраксом» (пізніше з’явилася назва «антрацит»).
З кам’яного вугілля можна отримати 400 тисяч різноманітних хімічних сполук.
Відомого радянського шахтаря – рекордсмена, засновника «стахановського руху» Олексія Стаханова – насправді звали не Олексій. Просто відразу після його рекорду з видобутку вугілля у статті газети «Правда» журналіст неправильно написав його ім’я, і тому, Стаханову терміново довелося змінювати ім’я і паспорт. Яким було справжнє ім’я шахтаря – точно невідомо, одні дослідники кажуть Андрій, інші – Олександр.
Цікаво, що у народі існує повір’я: якщо у сні побачиш кам’яне вугілля, то у реальному житті отримаєш прибуток, коли матимеш витримку. А якщо насниться вугляр (шахтар) – це означатиме досягнення мети обхідною дорогою.
