chrome firefox opera safari iexplorer

Конструктор космічних кораблів

07 вересня 2021 о 18:03

7 вересня 1928 року у місті Сокаль на Львівщині народився Ігор-Орест Данилович Богачевський, фізик, конструктор космічних кораблів.

Народився в родині адвоката Данила та громадської діячки Ростислави Богачевських у той час, коли Сокаль перебував у складі Польщі. Закінчив місцеву українську гімназію. З наближенням радянських військ батьки в 1944-му переїхали до Німеччини, а в 1948-му – до США.

Проходив службу в американській армії в Кореї (1951—1953). Вивчав технічні науки, математику. Професор Нью-Йоркського університету. Автор понад 100 наукових праць з астронавтики та фізики. Займався математичним моделюванням ядерних ракетних двигунів і розвитку телефонних мереж. 

Загалом, його блискуча кар’єра стала взірцевою для багатьох американських підлітків. Як перша скрипка в сучасній математиці Ігор-Орест Богачевський працював у найпрестижніших національних компаніях, як-то: “Bell Laboratories”, “Bellcomm Inc”, дослідницький штаб “AVCO-Everett Research Laboratories”, департамент ракетобудування “Rockwell International”, засекречена “Los Alamos National Laboratory” тощо. Утім, його велич вклалася в іменну математичну “формулу Богачевського”, яка, створена українцем, дозволила американським конструкторам розрахувати саме повернення спускного модуля на орбітальну станцію “Аполлон-11” з поверхні іншої планети, а потім – і зворотній шлях із Місяця на Землю.

Місячний модуль «Аполлон-11»

Цей проект втілив у життя ідеї та на практиці зреалізував попередні розрахунки видатного українця, одного з основоположників сучасної космонавтики, полтавчанина Юрія Васильовича Кондратюка (власне: Олександр Гнатович Шаргей; 1897—1942).

У 1981—1993 рр. у Каноґа-Парк, Каліфорнія Ігор Богачевський працював провідним науковцем Департаменту ракетобудування (Rocketdyne Division) аерокосмічної корпорації “Rockwell International Corp.”, що посеред авіакосмічних монополій посідає четверте місце в світі. Тут вчений досліджував питання математичного моделювання термоядерного ракетного пристрою та вивів формулу, яка дала змогу конструкторам літаків і міжпланетних супутників визначати повітряні струмені навколо цих апаратів під час польотів.

Якщо журналістам давали доступ до тіла, вони завжди запитували Ігоря-Ореста Богачевського про секрет карколомного успіху емігранта з хліборобської України. Здебільшого серйозно, наче виконуючи нове наукове завдання, він відповідав:

— Щоб бути успішним у житті, – не лише в Сполучених Штатах, скрізь – треба довести: ти здатен щось запропонувати успішній людині, яка вже чогось у житті досягла. Тоді тобі починають довіряти і ставлять нові, знай, важчі завдання.

Помер 3 лютого 2010-го в Лос-Аламосі (США), похований на цвинтарі Саут-Банд-Брук.

Ігор-Орест Богачевський з Марією Дестрой (зліва) та сестрою Мартою Богачевською-Хом’як (праворуч). Фото: uamoderna.com.

В інтерв’ю львівському часопису «Високий Замок» його сестра Марта Богачевська-Хом’як розповіла: «У брата драматична доля: був у німецькому полоні, як солдат США брав участь у війні з Кореєю, здобув престижну освіту, його досягнення визнані в науковому світі, але пережив трагедію – у 10-річному віці померла його донька. В кінці життя тяжко хворів. На поминальну службу в Лос-Аламос прийшло чимало співробітників, що вважали його своїм професором».

За матеріалами Українського інституту національної пам'ятіУкрінформу.

9 жовтня

Інші дати
Народився Михайло Кравчук
(1892, с. Човниця Волинської обл.-1942) - визначний український математик, педагог та громадський діяч, академік ВУАН. Автор української алгебраїчної та геометричної термінології. Організатор першого Київського математичного товариства та першої математичної олімпіади школярів (1935).
Розгорнути
Народився Микола Бажан
(1904, м. Кам»янець-Подільський, Хмельницька область - 1983) — український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, організатор і видавець багатьох універсальних видань. Автор творів «Майстер залізної троянди», «Політ крізь бурю», «Розмова сердець», «Клятва», переклав українською мовою «Витязь в тигровій шкурі» Шота Руставелі.
О земле юрб і добр, о земле сил і дій, Я кожну яв твою зв'яжу і відокремлю В єдиній складності твоїй. Тебе до пня, до дна тебе й до краю Всю вичерпать і розітнути суть! Тебе, немов мету і жертву, розкриваю Й не можу до кінця збагнуть, Бо мудрости й буття неісходима путь (Микола Бажан)
Розгорнути