chrome firefox opera safari iexplorer

Повторно кип'ятити воду — шкідливо

12 листопада 2015 о 13:35

Кип'ятити повторно або навіть підігрівати кип'ячену один раз воду не тільки шкідливо, але й небезпечно. Водопровідна вода містить багато домішок — від солей до мінералів. Коли вони нагріваються, їхній хімічний склад змінюється. І ці змінені речовини потрапляють в організм, пише Рівне Вечірнє.

Прокип'ятивши воду один раз, ви отримуєте гарантію, що позбавили її від мікробів. Але виконавши цю процедуру з однією і тією ж водою двічі (або більше), ви лише сприяєте руйнуванню корисних речовин, що містяться у воді, і перетворенню їх у небезпечні леткі сполуки.

Чим частіше ви кип'ятите одну й ту ж воду, тим небезпечнішою для здоров'я вона стає. У такій воді утворюються шкідливі речовини, як то: миш'як, фториди, нітрати.

Миш'як. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, найбільший ризик для здоров'я представляє саме ця речовина. Миш'як додають у водопровідну воду, щоб убити в ній небажані мікроорганізми. Звичайно, щоб убити людину миш'яком з повторно прокип'яченої води, потрібні роки, але справа в тому, що все це має накопичувальний ефект. А наслідки можуть бути плачевні: периферична нейропатія, ураження шкірного покриву, розлади в роботі шлунково-кишкового тракту, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, порушення роботи нирок, онкологія.

Фтор. При кип'ятінні частина сполук фтору, які містяться у воді, перетворюється на фториди. Згідно з даними досліджень, які проводять гарвардські професори протягом декількох десятків років, фториди надають негативний неврологічний ефект і навіть можуть стати причиною відставання в розумовому розвитку дітей. Також він збільшує ризик виникнення безпліддя у жінок.

Нітрати. При кип'ятінні нітрати перетворюються в нітрозаміни, а ці речовини вже мають безпосереднє відношення до канцерогенів. Недооцінювати наслідки не можна: рак кишечнику, стравоходу, підшлункової залози, сечостатевої системи та лейкемія.

21 травня

Інші дати
Мирон Зарицький
1889 – український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.
Розгорнути
Георгій Де-Метц
1861 –  український фізик і методист, авторитет у галузі радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах.
Розгорнути
 Роман Сельський
1903 – український живописець, педагог. Роботи: «Двері», «Палуба корабля», «Натюрморт із книжкою», «Корабль Ванда» та ін.
Розгорнути
Народився Микола Пильчиков
(1857, м.Полтава – 1908) – український вчений-фізик, експериментатор, винахідник. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління, конструктор диференційного ареометра, термостата, сейсмографа.
На долині туман, На долині туман упав. Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло. Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (Василь Діденко)
Розгорнути