chrome firefox opera safari iexplorer

А не пробували УКРАЇНЦІВ в український уряд запрошувати?

01 грудня 2015 о 11:13

Сьогодні, в день 24-ї річниці проведення загальнонаціонального референдуму про незалежність України, на якому, нагадаю, 90,32% висловились «за» підтримку Акту проголошення незалежності України, варто звернути увагу на ключову світоглядну проблему, від якої Україна потерпає.

Абсолютна більшість українців тоді голосувала за власну державу, сподіваючись, що це буде держава українського народу, держава з сильною національною економікою, яка зможе об’єднати національною ідеєю і Схід, і Захід.

Саме тому в 1991 році абсолютна більшість жителів Сходу та Заходу колишньої УРСР підтримала створення власної незалежної держави.

Натомість В період часів Януковича була спроба зробити українців складовою «русского мира» зі своєрідним автономним статусом у відродженій Російській імперії ХХІ століття, що викликало відповідний спротив українців.

Натомість сьогодні ситуація виглядає таким чином, що «маятник української історії» штовхнув нас в інший, ледь не протилежний бік. Сьогодні в тренді так званий «космополітичний світ». Нинішні чиновники схиляють голову вже перед усередненим західним світом, цінності якого звелися до споживацького суспільства.

Якщо мова йде про європейську цивілізацію, то вона будується на принципі поваги до національних культур, історій, традицій та економік. І сума цих сильних національних європейських держав і дає європейську цивілізацію.

Натомість сьогоднішні підходи влади в Україні точно не відповідають принципам європейської цивілізації, і вона давно вже забула про те, що гідне місце українців в європейській цивілізації можливе лише в системі, коли Україна матиме свою самостійну державу, сперту на українську мову, традицію та власну національну економіку.

Тому уроки історичного референдуму, який відбувся 1 грудня 1991 року, вчать, що треба відкинути альтернативи «русского мира» і «космополітичного світу», а нарешті будувати УКРАЇНСЬКИЙ СВІТ.

Не відправляти українців на заробітки і не запрошувати політичних VIP-заробітчан тимчасово покерувати нашою країною, а вибрати найпатріотичніших і найпрофесійніших громадян, які здатні творити національну економіку та самостійну державну політику.

Бо в сьогоднішньому маніакальному бажанні на будь-який напрямок поставити вправного менеджера-іноземця, так і хочеться запитати: А НЕ ПРОБУВАЛИ В УКРАЇНСЬКИЙ УРЯД УКРАЇНЦІВ ЗАПРОШУВАТИ???

100x75Микола Томенко, кандидат історичних наук, доктор політичних наук, народний депутат України

Розділи: Думка читачів

3 травня

Інші дати
Народився Микола Яковченко
(1900, м. Прилуки, Чернігівська область – 1974) - український актор театру та кіно. З 1928 року грав на сцені Київського театра імені Івана Франка. Головні ролі - Бублик, Довгоносик («Платон Кречет», «В степах України»), Пеньйонжка («Мартин Боруля»), Лящ («Останні»), Оверко («Фараони»), Распер («Ділок») та інші.
Розгорнути