Збірка творів Михайла Драй-Хмари — українського поета, літературознавця та перекладача, який володів 19-ма мовами, – нарешті побачила світ у видавництві «Наукова думка».
Ця фундаментальна книга обсягом у 710 сторінок (!) містить поезії, поетичні переклади, літературознавчі праці, рецензії, матеріали наукової діяльності, щоденник 20-х років і листування М. Драй-Хмари.
Упорядником видання є Сергій Гальченко, відомий літературознавець, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Автори передмов – Іван Дзюба та Микола Томенко.
Доктор політичних наук, кандидат історичних наук Микола Томенко є односельчанином М. Драй-Хмари (народився у с. Малі Канівці на Черкащині).
«Коли я розповідаю про свою батьківщину, кажу, що я родом з елітного села, адже тут, у Малих Канівцях Золотоніського повіту, тепер Чорнобаївського району Черкаської області народився відомий вчений, поет-неокласик, поліглот (знавець 19 мов), який встиг за своє коротке життя до періоду репресій перекласти на українську твори з восьми мов. Серед них – поетичні переклади з Верлена, Малларме, Метерлінка, з чеської і білоруської поезії. Досі залишається таємничою доля рукопису його перекладу українською мовою «Божественної комедії» Данте, який зник безслідно під час обшуку НКВСниками будинку Драй-Хмари у Києві», — зазначає М. Томенко.
«Моє перше «знайомство» з Михайлом Драй-Хмарою відбулося за кордоном — в Гарвардському університеті в бібліотеці відомого українського вченого Омеляна Пріцака, де я вперше прочитав передмову М. Драй-Хмари до знаменитої, але забороненої і в Російській імперії, і в радянські часи драматичної поеми Лесі України «Бояриня». Тоді я почав дізнаватися про його непросту долю, непересічні здібності, викладацький талант, а потім – переслідування за нібито приналежність до «контрреволюційної організації» у Кам’янець-Подільському університеті, заборону на творчість, арешти, ув’язнення, заслання на Колиму, смерть у концтаборі, про причини якої навіть не повідомили рідним. Хоча, за однією з версій, М. Драй-Хмара загинув, добровільно зголосившись стати на місце смертника під час чергового «вибіркового» розстрілу кожного п’ятого, рятуючи тим самим життя молодої людини…», — пише М. Томенко у своїй передмові.
«Для мене як односельчанина поета особливо радісно, що Михайло Драй-Хмара повертається на свою малу батьківщину і в Україну. Свого часу, на початку 90-х років минулого століття, я був одним із тих, хто робив все, щоб привернути увагу громадськості до цієї постаті. З того періоду немало зусиль докладено для популяризації постаті, проте, переконаний, багато роботи ще попереду. До 100-річного ювілею письменника в 1989 році на рідній землі Михайла Опанасовича, в с. Малі Канівці Чорнобаївського району Черкаської області, у приміщенні школи відкрито музей-кімнату та встановлено меморіальну дошку. 1999 року біля школи встановлено пам’ятний знак на честь митця. З того часу в школі щорічно проводяться драй-хмарівські читання.
Радий, що завдяки моїй підтримці та активній позиції викладачів Кам’янець-Подільського національного університету, голів Кам’янець-Подільської міської ради та міської державної адміністрації, в університеті, де Михайло Опанасович почався як український поет, з’явився сквер ім. М.Драй-Хмари з пам’ятним знаком, а одній з вулиць надано ім’я поета.
Наприкінці 2009 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про присвоєння загальноосвітній школі в с. Малі Канівці імені їхнього видатного земляка Михайла Драй-Хмари.
Також ми відновили історичну справедливість і встановили у 2014 році пам’ятну дошку на будинку по вул. Садовій у Києві, де М. Драй-Хмара мешкав і творив більше 10 років, до свого арешту. А завдяки нашій спільній діяльності тепер при в’їзді до його рідного села нас зустрічає не стела Григорія Котовського, який жодного разу не був ні в Малих Канівцях, ні на Черкащині, а пам’ятний знак Михайлу Драй-Хмарі з фрагментом його знаменитого сонету «Лебеді»:
Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття
веде вас у світи ясне сузір´я Ліри,
де пінить океан кипучого життя.…
Сподіваюсь, у цьому найповнішому виданні, де зібрані його поезії, публіцистичні твори, листування, щоденники тощо, Ви відкриєте для себе справжнього Михайла Драй-Хмару, з його непересічним думанням, генетичним патріотизмом, гострим і правдивим словом, жагою до життя», — зазначає М. Томенко.
«Рідна країна»
