chrome firefox opera safari iexplorer

У Херсонесі без узгодження з ЮНЕСКО замінили історичну плитку

12 січня 2016 о 10:21

Екс-голова так званих «Законодавчих зборів» Севастополя Олексій Чалий стверджує, що нинішній глава міста Сергій Меняйло розпорядився замінити плитку на території музею-заповідника «Херсонес Таврійський» на більш сучасну.

Про це Чалий розповів в ефірі радіостанції «Російська служба новин», передають «Крим. Реалії».

«Він (Меняйло) дав команду поміняти плитку за погодженням з департаментом охорони пам'яток. Співробітники музею попереджали його, що плитка історична і знаходиться під охороною ЮНЕСКО, це робити не можна, навіть якщо йому з якихось дивовижних естетичних міркувань не подобається колір... Він вирішив поміняти на більш нову, більш гарненьку плитку», — заявив він.

За його словами, йдеться про древнє городище, на якому був побудований Херсонеський храм, де, за легендою, хрестився князь Володимир.

Довідково

Херсонес Таврійський — таку назву носило місто, засноване древньогрецькими колоністами більше ніж дві з половиною тисячі років тому на південному заході Криму. Нині його руїни — є однією з визначних пам'яток Севастополя.

Cлово «херсонес» зазвичай перекладають з грецької як «півострів». Місто дійсно було розташоване на невеличкому півострові проміж двох бухт. Таври — войовниче плем'я, що заселяло сусідні гористі місцевості, — спричинили народження епітету «Таврійський», тобто, «розташований на території таврів». Це місто-держава мало довге життя — майже дві тисячі років — і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії.

Життя херсонеситів, як і жителів інших древньогрецьких колоній, повністю залежало від землеробської округи — хори, як вони самі її називали. Сільські садиби та наділи громадян Херсонеса — об'єкт досліджень сучасних вчених різних спеціальностей. Околиці міста були заселені різноманітними племенами, мирними та ворожими, а в середні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці півострова, навколо нього з'являється безліч монастирів та скитів, а також знамениті печерні міста. В кінці XIV століття навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля.

Лише в 1827 році, майже через півстоліття після заснування міста Севастополя, на цьому місці розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву — «Руські Помпеї». З року в рік із-під вікових нашарувань з'являлися будинки та вулиці, площі та храми стародавнього міста.

Знахідок було так багато, що досить швидко з них склалася вельми цікава експозиція — так виник археологічний музей. В 2012 році, йому виповнилось 120 років.

Джерело: Національний заповідник «Херсонес Таврійський»

14 червня

Інші дати
 Вікентій Беретті 
1781 – російський та український архітектор італійського походження. Співавтор генерального плану Києва. Спланував Володимирську вулицю, в т. ч. «червоний корпус» Київського університету, і Бібіковський (нині – Тараса Шевченка) бульвар.
 
 
Розгорнути
Народився Євген Коновалець
(1891, с.Зашків, Львівська область – 1938) - полковника Армії УНР, голови Проводу Українських Націоналістів.
 
«Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.» (Євген Коновалець)
Розгорнути
Народився Софрон Витвицький
(1819 –1879) – священик, письменник, етнограф на Гуцульщині. Писав українською і польською мовами про Гуцульщину, її населення й звичаї, а також драматичні твори.
 
Розгорнути