chrome firefox opera safari iexplorer

Пам'ятник Федоровичу й досі без підпису

06 квітня 2011 о 09:38

Голова   історико–краєзнавчого  товариства  «ЛІТОПИС»   Р. Б. Мелех оприлюднив звернення до владних структур держави та Львова з пропозицією, щоб на передодні Євро-2012 було встановлено ідентифікуючий підпис на пам’ятнику Івану Федоровичу у Львові, який уже 33 роки не має жодної таблички із зазначенням імені та прізвища.

«Найбільш відвідуваним туристами пам’ятником у Львові є пам'ятник Івану Федоровичу, який було відкрито у 1977 році. З невідомих причин цей знаковий пам'ятник досі немає підпису й уже 33 роки є безіменний. Сьогодні численні туристичні групи з усього світу не можуть ідентифікувати його, а місцева влада байдуже на це споглядає.

Звертаємось до владних структур держави, області та міста з пропозицією, щоб напередодні Євро-2012 та у час відзначення знаменного ювілею на пам'ятнику було зроблено напис Іван Федорович. У всіх судових книгах Любліна, Кракова, Львова зафіксовано прізвище тільки Іван Федорович. Всі 10 книг, які видані в Україні підписані прізвищем лише Іван Федорович. Його надмогильна плита теж має напис Іван Федорович.

Історикам документально відомо тільки про останні 20 років його життя: 3 роки в Москві та 17 років в Україні, де й був похований у Львові на цвинтарі Онуфріївського монастиря», — зазначено у відкритому листі Р. Мелеха.

«Цього року Івану Федоровичу – нашому видатному краянину та вітчизняному новатору-друкарю, який відродив у Львові книгодрукування, минає 500 років із часу його народження. З цієї нагоди звертаємось до керівництва держави та просимо відзначити цей знаменний ювілей на загальнодержавному рівні Указом Президента України.

Доречно буде в цей рік також відзначити і його рукотворні книжкові пам'ятки, яким виповнюється 430-років: Острозька Біблія та «Хронології» Андрія Римші. «Хронології» вчені-філологи вважають першим друкованим твором українською літературною мовою», — вказує у листі голова товариства.

9 лютого

Інші дати
Василь Данилевич
1872 – український історик, археолог, нумізмат, музеєзнавець, учень В. Антоновича. Автор фундаментальної праці з давньої історії Київщини «Археологічна минувшина Київщини» (1925), історіографічних розвідок про Миколу Костомарова, публікацій матеріалів про численні археологічні дослідження курганів на Сумщині, слов’янських старожитностей під Харковом.
Розгорнути
Іоанна Златоуста
Опівдні ясне сонце - на ранню весну
Розгорнути
Народився Никифор Григор'єв (Григор'єв-Наш)
1883 –  педагог-просвітянин, громадський і політичний діяч, Міністр освіти в уряді УНР, директор Соціологічного інституту в Празі, керівник українського відділення радіостанції «Голос Америки». Автор праць «Історія України в народних думах та піснях», «Основи націознання», «Українська національна вдача».
Розгорнути

Новини Дивитися всі