Потенційно ця будівля в центрі Києва за адресою вул. Банкова, 2 — дуже ласий об’єкт для приватизації. Йдеться про пам’ятку історії, мистецтва та архітектури столиці XIX ст., маєток Лібермана, у якому з 1953 року розміщується Спілка письменників України.
Маєток був збудований у 1879 році, а у 1896 році перебудований на замовлення київського купця та цукрозаводчика С. Лібермана у стилі неоренесансу: пишне ліплення, орнаментальні рельєфи, рустування, розвинутий антаблемент, криті цинковою «лускою» шатрові завершення, кований метал.
З початком у 1917 році Української революції тут розміщувалися військове міністерство УНР, контррозвідка штабу Київського військового округу, військова цензура КО ДПУ штабу КВО.
У 1929-30 рр. у маєтку Лібермана містилася дитяча консультація Охматдиту, дитячий садочок та ясла для дітей безробітних імені Надії Крупської. А коли влітку 1934 року столиця УРСР переїхала з Харкова до Києва, тут деякий час містився Раднарком республіки, про що довго нагадував герб УРСР над порталом особняка, знятий аж у середині 1990-х рр. Перед війною тут діяв міський будинок пропаганди та агітації імені Сталіна.
Вже у повоєнний час на Банковій, 2 містився Комітет у справах мистецтв при Раді Міністрів УРСР, а від 1953 року — Спілка письменників України, з якою пов’язані імена відомих класиків української літератури Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Павла Загребельного, Ліни Костенко, Івана Світличного та інших.
Саме у цьому приміщенні у 1989 році зародився Народний рух України за перебудову, що пізніше трансформувався у політичну партію.
Перші спроби приватизації Будинку СПУ почалися вже за часів незалежної України, у 2003–2004 рр. Тогочасний голова Спілки письменників Володимир Яворівський говорив, що «… Медведчука та компанію, звичайно, цікавить будинок на Банковій».
Бажання державних чиновників привласнити приміщення особняка Лібермана підтверджували й одні з перших заяв зі скандалом обраної голови НСПУ Наталії Околітенко, котра одразу після нелегітимних зборів наприкінці жовтня 2003 року задекларувала намір здійснити продаж певної частини майна Спілки письменників, нібито щоб отримати кошти для друку творів членів НСПУ.
Загалом тоді щодо привласнення цієї будівлі існувало дві основні версії подій: Володимир Яворівський наголошував на тому, що будинок Спілки письменників «впав в око адміністрації Президента України, а також Надзвичайному та Повноважному Послу РФ Віктору Чорномирдіну», а Юлія Тимошенко тоді стверджувала, що атака на НСПУ відбувалася через те, що у приміщенні Спілки письменників президент Леонід Кучма планував відкрити власний фонд, який збирався очолити після відставки з посади президента.
На сьогодні приміщення особняка Лібермана лишається центральним осідком Національної спілки письменників України. Щороку тут проводиться від 200 до 250 різноманітних творчих заходів — від творчих вечорів до майстер-класів молодих авторів. Через складний матеріальний стан, керівництво НСПУ вимушене здавати частину приміщень будинку в оренду комерційним структурам.
Але тепер нинішній Голова НСПУ Михайло Сидоржевський говорить вже про новітній спосіб підготовки до приватизації цього приміщення: спочатку – довести до банкрутства, а потім викупити за безцінь.
Так, у адресованому київській владі зверненні керівництва Спілки письменників йдеться про те, що у зв’язку з податковим нововведенням у 2016 році письменникам доведеться сплатити лише земельного податку вчетверо більше, ніш раніше, — 1 мільйон 889 тисяч гривень!
НСПУ є бюджетною установою, на діяльність якої у Держбюджеті заплановано лише 920 тисяч гривень на рік – на проведення запланованих державних програм та заходів. А тому майже 2 мільйона гривень земельного податку для цієї установи – означає фактичне знищення Національної спілки письменників, переконаний її Голова. Зокрема, таким чином створюються сприятливі умови для банкрутства і можливої подальшої приватизації будівлі Спілки письменників у центрі Києва.
Щоб попередити можливу приватизацію, до цієї проблеми долучився і народний депутат Микола Томенко. Зокрема, він направив звернення до Голови КМДА В. Кличка з вимогою не допустити можливої приватизації будинку НСПУ та сприяти поверненню для цієї бюджетної установи розміру земельного податку на попередньому рівні.
«Рідна країна»
