chrome firefox opera safari iexplorer

Банош: рецепт гуцульської кухні

13 квітня 2016 о 16:03

Банош – національна страва гуцульської кухні. Це своєрідна каша з кукурудзяної крупи чи борошна, зварена на сметані з різними добавками за бажанням господині: шкварки, бринза, овечий сир, гриби, зелень.

Ця страва дуже проста в приготуванні, хоча, як і численні національні частування, банош має свої секрети. Наприклад, мішати його потрібно дерев'яною ложкою і тільки за годинниковою стрілкою. І готувати краще у казані, на багатті, на природі, в оточенні Карпатських гір.

Але навіть якщо гори далеко, а спробувати банош все-таки хочеться, немає нічого неможливого.

Банош — інгредієнти:

  • 800 мл домашньої сметани,
  • 100 мл води,
  • 200 г. кукурудзяної крупи дрібного помелу,
  • 100 г. копченої грудинки,
  • 100 г. бринзи,
  • 1 пучок зелені,
  • цукор за смаком,
  • чорний мелений перець за смаком,
  • сіль за смаком.

Банош — приготування:

  1. Для приготування баноша бери жирну домашню сметану. Розведи її невеликою кількістю води, налий у товстостінний посуд і постав на вогонь. Періодично помішуючи, доведи сметану до кипіння.
  2. Кукурудзяну крупу змішай із сіллю і цукром і тонкою цівкою всип у сметану, весь час помішуючи дерев'яною ложкою за годинниковою стрілкою.
  3. Зменш вогонь до мінімуму і продовжуй мішати і розтирати ложкою, поки на поверхні не з'являться крапельки масла, а сам банош за консистенцією буде нагадувати манну кашу.
  4. Приготуй добавки до баношу. Для цього бринзу потри або поріж дрібними шматочками. Подрібни зелень.
  5. Копчену грудинку поріж невеликими шматочками і обсмаж, помішуючи, до золотистого стану на гарячій сковороді.
  6. Готовий банош розклади по тарілках, зверху виклади шматочки шкварок і посип бринзою і зеленню, не перемішуючи. Банош їдять гарячим, набираючи кашу, шкварки і бринзу окремо.

Смачного!

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Новини Дивитися всі