chrome firefox opera safari iexplorer

Польська ухвала про Волинь – історичне непорозуміння, — В’ятрович

22 липня 2016 о 14:51

Рішення польського парламенту про визнання Волинської трагедії геноцидом поляків стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили, зокрема, представлені у парламенті. Насправді воно не має нічого спільного із вшануванням пам’яті загиблих, а є лише інструменталізацією минулого конфлікту для здобуття політичних дивідентів сьогодні.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав історик, директор Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович, повідомляє ZIK.

Подаємо допис у повному обсязі:

«На жаль, цим рішенням Сейму не завершиться антиукраїнська хвиля, яка вже кілька місяців наростає у Польщі – на осінь там запланована прем’єра пропагандистського фільму «Волинь», який лише посилить однобоке уявлення про польсько-український конфлікт в минулій війні. Сумно, що польському політикуму забракло розумних і відважних (жодного проти і лише 10 утрималося), здатних зупинити нікому не потрібні політичні суперечки довкола минулого, що відбуваються на тлі наростаючої воєнної загрози зі Сходу...  Ухвала Сейму значною мірою перекреслює дотеперішні напрацювання польсько-українського діалогу, але це не означає, що від цього він стає менш потрібним.

Сподіваюся, попри зміни в польській політиці і, зокрема, керівництва інституту національної пам’яті, започаткований минулого року діалог істориків у форматі Українсько-польського форуму буде продовжений, і зможе не тільки допомогти зрозуміти минулий конфлікт, але й уникнути помилок наших предків. Певен, що докладна праця істориків в тому числі і з нововідкритими в Україні архівними матеріалами з кожним разом лише доводитиме абсурдність цього політичного рішення, зокрема, і писання історії в парламентах загалом».

Доктор історичних наук Андрій Гречило у коментарі ІА ZIK зазначив, що після прийняття цієї резолюції стосунки між нашими державами значно погіршаться.

«Це більше польська проблема, тому що Польща доводить себе до ідіотизму, коли міфологізується історія II Світової війни і взагалі українсько-польські взаємини. Теперішня польська влада попсувала геть все те, що було напрацьовано за попередні роки – добрі відносини між нашими країнами», – сказав він.

Нагадаємо, Сейм Польщі проголосував за резолюцію «Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА». За резолюцію проголосували 442 депутати, 0 – проти і 10 депутатів утрималися. Основою резолюції став проект правлячої партії «Право і справедливість». Після прийняття поправок проект наголошує, що злочин мав місце у 1943–1945 роках. Парламент хоче віддати данину «громадянам Другої Речі Посполитої, по-звірячому вбитим українськими націоналістами».

Розділи: Політика

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути