chrome firefox opera safari iexplorer

Купівельна спроможність українців виявилася найнижчою в Європі

15 листопада 2016 о 12:55

Україна виявилася країною Європи із найнижчою купівельною спроможністю на душу населення.

Пересічний українець після обов'язкових платежів має у 80 разів менше грошей за жителя лідера рейтингу, Ліхтенштейну. Там мешканець у середньому на рік може витратити 63 тисячі євро.

Про це йдеться у дослідженні компанії GfK, повідомляє www.dw.com.

Дослідження враховує номінальні показники без поправок на інфляцію.

За підрахунками аналітиків, у 2016 році загалом європейські споживачі у 42 країнах розпоряджалися близько 9,18 трильйона євро. Окрім Ліхтенштейну, найвищі показники — у Швейцарії та Люксембургу, найнижчі — у Білорусі, Молдові та Україні.

Середнє номінальне зростання серед досліджених держав становило близько 0,3 відсотка, утім, кілька країн показали збільшення на понад п'ять відсотків. Серед них — Болгарія, Румунія, Естонія, Словаччина та Латвія.

Німеччина у рейтингу посіла дев'яту позицію.

У топ-10 також увійшли Норвегія, Ісландія, Данія, Австрія та Швеція. Великобританія з шостого місця минулоріч опустилася на десяте.

Дослідники відзначили, що жителі чотирьох найбільших країн — Німеччини, Великобританії, Франції та Італії — становлять 40 відсотків населення Європи, але мають 60 відсотків усієї купівельної спроможності континенту. Ліхтенштейн та Швейцарія значно відрізняються від середнього показника у Європі — у них купівельна спроможність у 3-4 рази вища.

Дослідники розраховували дохід на душу населення після оподаткування та обов'язкових платежів, з урахуванням допомоги від держави та інших виплат. Усі показники перераховували в євро.

Розділи: Суспільство

28 липня

Інші дати
28 липня відзначають:
  • День хрещення Київської Русі.
  • День працівників торгівлі.
  • Всесвітній день боротьби з гепатитом.
Розгорнути
День пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі
Володимир-Василій I Святославич (958 ? — 1015) — великий князь Київський (980 – 1015). Хреститель Київської Русі, канонізований церквою.  
«Головне право його на вічну славу і подяку потомства полягає, звичайно, в тому, що він вивів Русь на шлях справжньої віри; але ім’я Великого належить йому і за справи державні» (Микола Карамзін про князя Володимира Великого).
Розгорнути