Впродовж усього якихось 12 років — від дебюту 1925 р. до загибелі у більшовицькому казематі 1937-го – Надемський зіграв 57 кіноролей.
Його любив знімати Олександр Довженко: «Звенигора», Арсенал», «Земля», «Іван»…
Микола Захарович Надемський народився 1892 р. в Києві. Навчався у Київському художньому училищі, затим у театральній студії імени М.Савіної у Москві. Гастролював у трупі Г.Шуміхіна в Стокгольмі (Швеція) та Гельсінгфорсі (Фінляндія).
Воював під час Першої світової війни. Брав участь у повстанні лейб-гвардійського Кексгольмського полку 6-8 листопада 1917 р., організованому більшовицькою партією (внаслідок повстання був повалений Тимчасовий уряд і владу остаточно захопили червоні). У 1918 р. Надемський уже в Києві – бере участь у більшовицькому заколоті на заводі «Арсенал»…
У 1920-26 рр. — актор Києво-Печерського робітничого театру, пересувного театру «Цукортресту», театру ім. Лесі Українки, низки експериментальних театрів, Одеської, а згодом – Київської кіностудій.
Перша кіноакторська робота – у фільмі «За лісом» (1925 р.) Тут, у кіногрупі А.Кордюма, актор знайомиться з майбутнім великим режисером Олександром Довженком.
Працював М.Надемський завзято і плідно. Тільки впродовж 1927 р. – 10 ролей. У шести фільмах зіграв по дві ролі водночас, у двох – по три.
Тим часом «більшовицький» світогляд Надемського зазнавав серйозних змін. Сучасники вважали, що не без впливу Довженка. Про це, звичайно, знали «залізні фелікси».
1937 р. Микола Надемський устиг зіграти у двох своїх останніх фільмах – «Назар Стодоля» і «Соловей».
Пізньої осені по нього прийшли енкаведисти. 23 грудня позасудовим органом — «трійкою» — був засуджений до смертної кари й за кілька днів розстріляний у тюрмі.
Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух «Рідна країна»
