Фольклористка, камерна та оперна співачка (контральто), виконавиця народних пісень диригентка народилася у м. Берестя (нині Брест, Білорусь), в родині викладача кадетського корпусу Едуарда фон Папріца та піаністки Анни Воган – учениці М.Глинки.
Першу музичну освіту Євгенія отримала від матері. У 14 років диригувала гімназійним хором.
Майбутня співачка навчалася вокалу в Петербурзькій та Віденській консерваторіях. У Відні, в концерті Оле Булля на Всесвітній виставці, відбувся дебют Євгенії як виконавиці романсів П.Чайковського та М.Глинки. Потім почалися виступи на оперних сценах Відня, Парижа, Лондона, Будапешта. У 1882-83р.р. Є.фон Папріц – солістка московського Великого театру.
У Москві Євгенія познайомилася з українським та російським письменником Григорієм Мачтетом. Молоді люди захопилися одне одним, ішло до заручин, аж раптом Мачтет оголосив про шлюб з небогою Г.Родзевича, видавця «Московського телеграфа».
Євгенія виїхала за кордон і невдовзі вийшла заміж за інженера О.Ліньова. У 1890—1896 рр. мешкала у Великій Британії та США. Створила у Штатах хор, з яким протягом 4-х років концертувала в Бостоні, Чикаго, Філадельфії. Репертуар складався з українських та російських пісень, творів Д.Бортнянського, хорів з опер П.Чайковського та М.Мусоргського.
1897р. Євгенія Ліньова вперше в українській фольклористиці застосувала фонограф для запису пісень селян. Після неї це зробили Леся Українка та Климентій Квітка.
У 1903 р. Євгенія Ліньова на Полтавщині записала 120 пісень. Серед них - пісні та псалми від кобзаря М.Кравченка (псалом «Про Лазаря», балада «Брат сестру запродає», дума «Се на Чорнім морі» — зачин до думи «Про Марусю Богуславку» — та інші), та від лірника С.Зюганя (псалми «Про Лазаря», «Про правду», духовний вірш «Страсті»). Незабаром видала книгу «Досвід записування фонографом українських народних пісень. З музичної подорожі до Полтавської губернії 1903р.», до якої також внесла 18 багатоголосих пісень.
Микола Лисенко глибоко шанував талант співачки й надсилав їй для виконання українські пісні у власній обробці.
Померла Є. Е. Ліньова 24 січня 1919 р. у Москві. До останніх днів свого життя викладала в Народній консерваторії, яку організувала 1906р.
Олена Бондаренко