aif.ru
Ця коротенька історія увібрала в себе ціле життя і велику творчість. Жила у Полтаві дівчинка на ім’я Саша. Коли вона пішла, людям залишилося майже дві з половиною тисячі витворів мистецтва: малюнки, шаржі, вишивки, вироби з намиста, камінчиків і пластиліну, випалювання на дереві…
Потім у багатьох країнах відбулося понад 100 виставок її робіт. Про Сашу зняли п’ять фільмів і написали багато книг. У Полтаві створили музей і назвали її ім’ям дитячу художню школу
«Коли я виросту велика, я неодмінно стану художницею, — говорила Саша. – малюватиму з ранку до вечора. Навіть вночі…»
Саша народилася 1977-го. Малювати почала у три роки. Її тато-художник, уперше побачивши доньчині малюнки, був зачудований її, сказати б, недитячим талантом.
Батько і донька малювали кожне за своїм робочим місцем. Саша любила малювати під музику. А малювала скрізь: навіть стіни в оселі були розмальовані на відстані, куди сягало дитяче рученя. А ще вона писала вірші, шила іграшки, вишивала, виготовляла поштівки. І дуже багато читала…
Діва Марія, 10 років
У п’ять років дівчинці поставили страшний діагноз – лейкемія. Щойно біль відступав, Саша малювала – і в лікарні теж. Іще шість літ, відведених їй у нашому світі, маленька художниця боролася з недугою. І невтомно творила.
Востаннє опинившись у лікарні, дівчинка якось обвела на аркуші паперу батькову долоню, потім – свою, а вгорі намалювала зірку Сіріус. Двадцять років тому, 24 січня 1989р., маленької художниці не стало.
