chrome firefox opera safari iexplorer

21 квітня – 141 рік від дня народження художниці й меценатки Анастасії Семиградової

21 квітня 2020 о 09:38
calendarium.com.ua


Анастасія Авсеєнко (Овсеєнко) народилася 1879р. в Києві. По закінченні гімназії отримала освіту в Київському інституті шляхетних дівчат. 

Вийшла заміж за поміщика Михайла Семиградова. Подружжя оселилось у Михайловій садибі в с. Скопці. 

1908р.Анастасія поринула у творче життя. 1910р. вона, за допомогою своєї подруги, на той час досить відомої художниці Євгенії Прибільської, організувала майстерню,де дівчата з усіх навколишніх сіл вчилися вишивати. Чоловік цілковито підтримував погляди і зацікавлення своєї
дружини.

У власному будинку А.Семиградова створила підготовчу школу, а невдовзі й вище училище, де викладали арифметику, алгебру, геометрію, географію, історію,природознавство, математику, креслення, малювання. Навчатися тут мали змогу всі охочі до науки. 

Анастасія Василівна побудувала у Скопцях лікарню, паровий млин, будинок із зручними
оселями, де мешкали  вчителі. 

Відома А.Семиградова і як колекціонерка українських  вишивок та орнаментів, народних виробів. 

Анастасія Семиградова допомогла багатьом талановитим митцям, зокрема — народним майстрам та майстриням -  у творчому становленні: й порадами, і
фінансово. 

А.В.Семиградова
померла 18 квітня 1932 року.

«Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути