chrome firefox opera safari iexplorer

22 квітня – 121 рік від дня народження українського художника-монументаліста Григорія Довженка

22 квітня 2020 о 06:24


«Кам’яні вишиванки»
Григорія Довженка
відомі далеко за межами України. У 1952-55р.р. митець працював у Каховці,
що розросталася при  ГЕС. Довженкове монументально-декоративне
оздоблення житлових та інших будівель в українському стилі не мало на той час
(та, зрештою,й нині не має) аналогів.

 Григорій
Овксентійович Довженко народився 1899 р. в с.Полтавці (нині м. Баштанка
Миколаївської області). В родині було 17 дітей, вижило 11. 

У 1907
р. Григорій вступив до
церковнопарафіяльної школи, у другому класі перейшов до двокласного
земського училища, яке закінчив на
відмінно.

Намірам юнака
продовжити навчання стала на заваді матеріальна скрута родини. Батьки –
Овксентій та Ганна — вирішили переїхати до Сибіру, де тоді, за столипінською
реформою, можна було отримати шмат землі. Так Грицько Довженко опинився у
с.Гвоздєєвці Акмолінської області (нині у складі  Казахстану). 1916 р. батьки пристали на
синове прохання дати йому можливість навчатися, зокрема – малюванню, до якого
линула душа.  Вирушив до Омська, на той
час – столиці краю. На прожиття заробляв, вантажачи ліс на  пристані Іртиша. Добре підготувавшись, склав
екстерном іспити за гімназійний курс. 
Навесні  почав навчатися на 
вечірніх
мистецьких курсах,
водночас працюючи  сторожем у  Акмолінському ветеринарному  управлінні. 

Восени 1921 р.
Довженки
повернулися
до України.  Наступного
року Григорій вступає до Одеського
художнього інституту. На ІІІ курсі обирає
 факультет
монументально-прикладного мистецтва.
Під час поїздок до Києва  постійно
відвідує лекції та майстерню Михайла Бойчука. 1925 р. вступає до творчого
об’єднання АРМУ («Асоціація робітничого мистецтва України»).

1927 р. Г.Довженко
перемагає в конкурсі ескізів і разом з В.Комаром бере участь у розписі Східної
торгової палати в Одесі. Орнаментально-декоративні композиції та вісім сюжетних
панно були
виконані в техніці
яєчної темпери по сухому тиньку
й вирізнялися дивовижною колористикою.   

Влітку 1928
р.  разом з іншими  випускниками Г.Довженка було запрошено  виконувати монументальні розписи Селянського
санаторію на  Хаджибеївському лимані.
Пізніше художник згадував, що селяни, оглядаючи санаторій, говорили із
захватом: «Гарно, мов у церкві!»…   

Від 1928 р.,
закінчивши навчання в інституті, Г.Довженко працює художником на Першій
Державній кінофабриці в Одесі. Тут знайомиться та співпрацює  із зірками українського кіно  — О.Довженком,  І.Кавалерідзе. 

1930 р.
Григорій Довженко починає викладати малюнок  та
живопис на архітектурному
факультеті Київського
художнього інституту.  Невдовзі у виші
починається переслідування «бойчукістів», і Довженка звільняють з роботи.  

Під час Другої
світової війни Григорій Довженко перебуває у Таджикистані, а 1945 р.,
повернувшись до Києва, починає працювати в Інституті монументального живопису і
скульптури при Академії архітектури УРСР. Митець розробив унікальний  спосіб різьблення по сирому
тиньку з розписами на основі
поліхлорвінілових синтетичних смол.
Водночас пропагував відновлення техніки темперного
фрескового розпису та мозаїки. 1940 —
1950 р.р. у 
творчому житті митця цілковито присвячені монументальному живопису.  

 Кінець 1960-х – 1970-і роки у творчій
біографії художника пов’язані з осмисленням і 
відтворенням історичного 
минулого  України.  Постають 
мозаїчні та фрескові образи з часів 
Київської Русі та Хмельниччини. Яскравий зразок — мозаїчна композиція
«Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь» на фасаді кінотеатру «Ровесник» у
Києві.  

21 квітня 1980 р. Григорій Довженко відійшов у засвіти.  Через три роки відбулася його персональна
виставка, яку організували рідні та друзі. 

Г.О.Довженко
залишив надзвичайно цікавий творчий спадок. До його  відомих творів належать розписи Східної
торгової палати, плафонів у Селянському санаторії в Одесі, Будинку преси
ім.М.Коцюбинського; 
монументально-декоративне оформлення селища Будівельник
(Дніпропетровськ), Палацу культури в Новій Каховці, Палацу культури «Харчовик».   

Пензлеві майстра
належать картини «Пісня про волю», «Т. Г. Шевченко в казематі»; численні
портрети. Г.Довженко оформив фільми «Охоронець музею»,  «Перекоп»,«Право батьків». 

 Діти Г.Довженка –
Тарас та Леся – відомі архітектор і художниця.  

…Був час, коли роботи
Довженка називали непотрібним «вицяцьковуванням». 1955 р. в республіканських
виданнях  його  критикували за «архітектурні надмірності».
Однак і нині Довженкові «кам’яні вишиванки» називають шедеврами українського
півдня та унікальним спадком держави.


Підготувала  Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

23 листопада

Інші дати
23 листопада відзначають:
  • День без покупок.
  • Чорна п’ятниця.
Розгорнути
Олександр Івченко
1903 – авіаконструктор, керівник розробки поршневих, пізніше турбореактивних двигунів для багатьох типів літаків, в т. ч. і літаків Як-40 і Ан-24. 1959 р. створив і очолив самостійне дослідне підприємство – Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», з 1963 – його генеральний конструктор.
Розгорнути
Народився Микола Бунге
(1823, м.Київ – 1902) – вчений-економіст, державний діяч. Голова Кабінету Міністрів Російської імперії з 1887 до 1895 рр. За його керування бюджет вперше дістає статус документу обов'язкового до виконання всіма відомствами. У 1887 році добився скасування подушної податі з селян, за його ініціативою введено правила, що регламентували умови праці фабричних працівників. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції подвоїли видобуток вугілля в Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.
Розгорнути
Народився Микола Носов
(1908, м.Київ – 1976) – радянський письменник, автор знаменитої трилогії «Незнайко».
Розгорнути