chrome firefox opera safari iexplorer

7 травня 1838 року Тарас Шевченко отримав «відпускну» з кріпацтва

07 травня 2020 о 06:42
galinfo.com.ua

Коли поміщик П.Енгельгардт розгледів у своєму кріпакові Тарасові Шевченку неабиякий хист до малювання, то скерував його до Вільно, в науку до художника Яна Рустема, а затим відпустив навчатися малярству до Петербурга. Поміщик і гадки не мав, щоб подарувати талановитого митця світові. Навпаки – волів мати власного, лише йому, господареві, належного художника.  

Тарас у Петербурзі заприязнився із земляком, Іваном
Сошенком, а той познайомив юнака з знаними художниками К.Брюлловим і
В.Григоровичем та поетом В.Жуковським. Він як ніколи до того відчув красу світу
і силу мистецтва, а водночас – власні талант ісилу духу. Тарасове серце з усіх
сил прагнуло свободи – аби вільно творити, ні в кого на те не питаючи дозволу. 

Та Енгельгардт дати «вольну» відмовився. Натомість порахував,
скільки грошей витрачено на Тарасове навчання: мовляв, відшкодуй – і йди собі з
Богом. Розумів поміщик, що бідному сироті таких коштів узяти немає де.

Кинувся Тарас до свого товариша і навчителя, Івана
Сошенка. Той подумав-подумав – і придумав геніальний план. Треба, щоб  Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського,
а тоді його слід продати і за  виручені
гроші викупити Тараса на волю. 

Портрет вийшов чудовий. 4 травня 1838 р. в палаці графа
М.Вієльгорського, відомого шанувальника мистецтв і музичного діяча, портрет
розіграли у лотерею. Василь Жуковський, близький до царської фамілії, запросив
і їхні величності. Але … отриманих грошей не вистачило. 

Тоді було оголошене додаткове збирання пожертв на добру
справу. Долучилися поет Є.Гребінка, художник і мистецтвознавець В.Григорович,
художники О.Венеціанов, А.Мокрицький, І.Сошенко, керівниця Смольного інституту
шляхетних дівчат  Юлія Адлерберг і багато
інших людей, небайдужих до мистецтва загалом і зокрема — долі талановитого
художника Шевченка.

7 травня 1838 р. в помешканні Карла Брюллова, у
присутності графа М.Вієльгорського та художника А.Мокрицького, поет Василь Жуковський
передав Тарасові Шевченку грамоту, якою П.Енгельгардт відпускав його на волю.
Тарас, не стримуючи сліз, вигукнув: «Живу,
учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окрім Бога! Велике то щастя – бути
вільною людиною: роби, що хочеш, і ніхто тебе не зупинить!..»

Далі було навчання в Академії мистецтв, невимовна радість
творчості, вихід друком «Кобзаря», заслання… Чи не найстрашніше – заборона
писати і малювати… Всенародні любов і слава… звання академіка… Нещасливе
кохання, самотність, невідступна і недосяжна мрія – дожити віку в Україні, у
тихій хатині, поруч із голубкою-дружиною…

47 років – вік, коли з досвідом єднаються жага життя і
прагнення творити… Тяжка хвороба, смерть…

Його несла на своїх струджених руках вся Україна.

За тиждень до його смерті було скасоване кріпацтво…

«Рідна країна»

22 листопада

Інші дати
Народився Володимир Даль (Козак Луганський)
(1801, м.Луганськ –1872) – російський вчений, письменник. Прославився як автор «Тлумачного словника живої великоросійської мови».
Розгорнути