chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові проходить Батярський фестиваль

02 травня 2011 о 12:27

Батярський фестиваль у Львові. Його започаткували як першотравневу альтернативу традиційним демонстраціям. Гуляння та розваги тривають відучора.

У перші два дні травня у Львові усі від малого до старого перевтілюються у батярів. Можна навчитися танцювати батярських танців, чи говорити батярською гварою, побешкетувати, напитися пива і за це отримати справжнє посвідчення батяра. Фестиваль проходить вже другий рік.  Шістдесяти-восьми-річний Сергій Глєбов каже — батярує усе життя, тільки колись це називалося по-іншому.

Сергій Глєбов: «Меня називали стілягою – то що не батяр?, хулігани були тоже, сараї, трамвайщики, газовики, то все було наше, потім були металісти, вони теж батяри».

Данило Лімарев, батяр канцелярії: «Вік різний, як від молодших три рочки, так і до 70-80. Це люди, які мають досвід в шістдесяті-сімдесяті роки вони були батярами і також продовжують цю традицію».

Пан Ілько та пані докторова виконують бажання гостей батярського свята. Кажуть, від охочих не можуть відбитися, адже плата символічна.

У рамках свята відбулася демонстрація. Молодь виступала проти абсурду, вигукуючи безглузді гасла.

Кожний прийшов із плакатом, на якому написав те, що хоче сказати світові. Основне гасло  демонстрантів "Серед всяких ізмів, вибираємо Азм."

Назар Матківський, координатор акції: «Ми зрозуміли, що всі позитивні речі такі як оргазм, сарказм, чи ще щось закінчується на азм, тому ми обрали таке гасло».

Як зазначив Андрій Сидор організатор свята, «щодо батярів побутує стереотип, як бандитів і хуліганів, тому ми і придумали це свято — показати іншу сторону батярства. Зокрема це багатий міський фолькльор, відповідна гвара, пісні і відповідний стиль одягу».

День Батяра продовжать святкувати у Львові ще й у понеділок.

 

28 квітня

Інші дати
Народився Микола Івасюк
(1865, с.Заставна Чернівецька область - 1937) – український художник. Автор картин «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва», «Богдан Хмельницький під Зборовом», «Битва під Хотином», «Іван Богун у бою під Берестечком».
Ах, не смійтеся ви наді мною, - Не для вас я Вкраїну люблю ! Не для вас виливаю ці сльози з журбою, Що ніхто їх не бачить нічною добою, Коли довго від думок не сплю. Хіба можете ви зрозуміти, Як її я кохаю, люблю ? Та коли б не вона, то для чого б і жити ? Але що… що вам, бідним, про це говорити… Чи ви любите матір свою ? (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Георгій Вороний
(1868, с. Журавка Чернігівська область – 1908) – російський математик українського походження. На його честь названі діаграми Вороного, що застосовуються у інформатиці.
Розгорнути