chrome firefox opera safari iexplorer

19 жовтня 1915 року народився український археолог, дослідник Берестецької битви Ігор Свєшніков

19 жовтня 2019 о 07:38
resource.history.org.ua

 Ігор Кирилович
Свєшніков (Свєшников) народився в Києві, у дворянській сім’ї. За кілька років Свєшнікови
переїхали до родинного маєтку в с.Хотині Дубенського повіту (нині Радивилівський
район Рівненської області). Тут, серед мальовничої природи, в околицях   Хотинського замку, минуло дитинство
майбутнього вченого. Це була ще й відома історична місцина: неподалік села під
час Національно-визвольної війни XVII ст. — у 1651р. -відбувалася знаменита битва
під Берестечком.

1935р., закінчивши Дубенську гімназію, Ігор вступає на
юридичний факультет Львівського університету. Але за рік доля робить різкий
поворот: Свєшніков під впливом блискучих лекцій професора-археолога Леона
Козловського вирішує також стати археологом. Продовжуючи вчитися на правника,
відвідує всі лекції та семінари з археології.  

  Протягом 1946 –1950
р.р. Ігор Свєшніков бере участь у археологічних експедиціях на Прикарпатті та
Волині, що їх організовувало Львівське відділення  Інституту археології Академії наук. Водночас
здобуває вищу історичну освіту.

1952 р. Свєшніков самостійно провадить   розкопки скіфського поселення поблизу с.
Сухостав на Тернопіллі, а протягом п'яти польових сезонів  1953–1957 р.р. працює в  експедиції Інституту археології АН СРСР у
Молдові.

На основі досліджень поблизу сіл Дитиничі та Здовбиця
підготував і захистив у 1958р. кандидатську дисертацію на тему: «Пам'ятки
племен бронзової доби Прикарпаття і Західного Поділля» — це була перша
дисертація, яку захистив музейний працівник. 

Тривалий час працював у відділі археології Інституту
суспільних наук АН УРСР (нині Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН
України.)

Помер у м. Дубно на Рівненщині. Похований у містечку  Івано-Франкове Львівської області.

Головна праця доктора історичних наук І.К.Свєшнікова
-  дослідження Берестецької битви; йому
він присвятив понад 20 років життя. Підсумком цієї великої роботи стала
монографія «Битва під Берестечком» (1993р.).

Також вчений досліджував пам’ятки бронзової доби на
Рівненщині;  давньоукраїнське, згадуване
в літописах, місто Звенигород поблизу Львова (тут, власне, він виявив перші в Україні
берестяні грамоти).

І.К.Свєшніков — автор монографій про культури шнурової
кераміки та кулеподібних амфор; путівника заповідником «Козацькі могили»
(Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»), багатьох
статей у наукових журналах.

Становлять немалу цінність і його «Спогади музейного
працівника». 

«Рідна країна»

За матеріалами
інтернет-видань

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути