Roberto Lopez / Unsplash
Це гарне, добре свято встановлене Організацією Об’єднаних Націй у грудні 2017р. з ініціативи Словенії.
Травень обрано не випадково: саме цього місяця у північній півкулі Землі бджоли особливо активні. А ще 20 травня 1734 р. народився словенець Антон Янша — перший бджоляр.
Мета відзначення Дня бджіл — визнання і вшанування бджіл як важливих запилювачів для здорової екосистеми; пропагування бджільництва; забезпечення виживання бджіл для блага людства.
Бджільництво було відоме в Україні з прадавніх часів. Тоді існували колодні вулики – борті. Найбільше бортництвом займалися на теренах теперішніх Полтавщини та Чернігівщини.
Мед у давніх українців був не лише смачною їжею, а й ліками та обрядовою стравою. На мед і віск обмінювали необхідні речі. Ними ж довколишні племена сплачували данину Києву. Торговельними шляхами з Київської Русі мед і віск експортувалися до Візантії, до Західної Європи — Німеччини, Франції, Італії, а Каспійським морем – до країн Сходу.
Княгиня Ольга, як свідчать літописи, отримавши у 945р. від візантійського імператора Костянтина щедрі подарунки - золото, срібло та коштовний посуд – віддарувала хутром, медом і воском.
Донині Україна – серед чільних світових експортерів меду. У 2018 р. обсяг експорту цього унікального продукту становив 49,4 тис. тонн, а 2019 р. він зріс на 12,7%.
Пропонуємо кілька цікавих фактів із життя бджіл – улюблених свійських комах.
1.У бджолиній сім’ї може бути до 80 тисяч комах. Плідна матка («королева») лише одна, вона відкладає яйця і жодною іншою роботою не займається.
Основна частина сім’ї – робочі бджоли (винятково самочки). Вони чистять і охороняють вулик, будують стільники, вирощують молодь; збирають нектар і пилок; виготовляють мед, віск та прополіс (бджолиний клей), яким замазують щілини у вулику; роблять іще цілу купу різних корисних справ.
Самці-трутні нічого не роблять, лише спаровуються з маткою для виведення «нащадків».
Матка може жити до п'яти років. Влітку вона щодня відкладає понад 2000 яєць. Робочі бджоли живуть до шести тижнів. А трутнів восени бджоли виганяють геть із вулика.
2. У світі існує понад 15 000 різновидів бджіл. Українські пасічники тримають переважно кавказьких, карпатських та власне українських бджіл. А дикі бортьові волохаті бджоли є дуже цінними для збереження українських лісових екосистем.
3. У пошуках їжі бджоли можуть відлітати від свого вулика на відстань до десяти кілометрів і безпомильно знаходити дорогу додому. Щоб зібрати кілограм меду, бджолина сім’я облітає відстань, яка дорівнює трьом екваторам.
4. Бджоли — єдині на землі комахи, які виробляють їжу для людини. До речі, для виготовлення однієї чайної ложечки меду 12 бджіл працює протягом цілого свого життя.
5.Бджоли дуже відважно і згуртовано захищають свою домівку. Бджіл, коли їх ціла зграя, бояться і люди, й тварини, адже розлючені бджоли вельми небезпечні: щороку від укусів бджіл гине людей більше, ніж від укусів змій. До речі, вжалити може тільки робоча бджола. Але задля забави вона цього не робить — її треба дуже розсердити. Бо вжаливши, бджілка гине.
6. Бджоли під час руху роблять до двох сотень помахів крил за секунду – звідси й характерне гудіння, притаманне цим комахам. Коли ж їх цілий рій, виникає відчуття, що над вами кружляє чималий літачок.
7.Особливістю бджіл, які виробляють прополіс, є наявність п’яти очей. Гостроти зору їм це не додає, але світ вони бачать у блакитних і жовтих кольорах.
8. Бджоли – дуже розумні комахи. Вони здатні добре навчатися, запам’ятовувати предмети, навіть розраховувати оптимальну відстань для збирання нектару.
9. Бджоли – добрі лікарі. Віддавна пасічники використовували самі й іншим радили бджолині укуси як помічний засіб від ревматичних болів. Нині ж існує ціла галузь альтернативної медицини – апітерапія — тобто застосування з лікувальною метою меду, пилку, прополісу, маточного молочка, воску, бджолиної отрути.
10. Всьому світу відомий український вчений-бджоляр Петро Прокопович (1775—1850р.р.) – засновник доцільного бджільництва і організатор першої в Європі школи пасічників. Серед його численних винаходів – розбірний рамковий вулик, який дозволяє забирати мед, не застосовуючи дим, тобто без ризику для життя бджолиної сім’ї.
Підготувала Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
