Сьогодні найважливіше згадати поіменно всіх тих, хто віддав життя за мирне життя українців і всього світу.

Пошанувати і подякувати всім чорнобильцям та їх родинам, хто нині буде згадувати про свою участь у трагічних квітневих днях 1986 року. А владі старанно і відповідально виконувати свої зобов‘язання:

соціальні – перед чорнобильцями та їх родинами; 

міжнародні, бо через недофінансування, досі не виконані роботи зі зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об‘єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему;

щодо енергетичної безпеки держави – завершити заходи щодо введення в експлуатацію Сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2);

кадрові, бо за старою ганебною звичкою, очільників важливих чорнобильських інституцій шукають за спеціальними критеріями й не можуть призначити роками – нинішнього керівника Державного агенства з Управління зоною відчуження призначено…2 місяця тому, який за часів Яценюка очолював Укргазвидобування і звинувачувався у наданні збитків державі на 23 мільйони гривень?!

І головна порада владі – не бійтеся частіше їздити до Чорнобиля, Прип'яті, Славутича й не чекайте чергових іноземних журналістів чи режисерів, які прорекламують за нас наш Чорнобиль.

Чорнобиль – це наша біль, це наш – героїзмі він мусить стати – нашою гордістю, а не соромом!

P.S. Нагадаю, що в період парламентської діяльності я зі своїми колегами домігся повернення низки соціальних виплат чорнобильцям та їх родинам, збереження спеціалізованих медичних закладів, створення Чорнобильського радіаційно-екологічного заповідника, розблокування міжнародної фінансової допомоги для завершення будівництва «Укриття-2»…Також гордий з того, що міськрада Славутича проголосувала за надання мені звання почесного громадянина!

Микола Томенко, очільник партії "Громадський рух «Рідна країна»