21 травня відзначають Міжнародний день чаю. В Україні впродовж багатьох років люди пили трав’яні настої, відвари або узвари із сухофруктів, сушених трав, гілок фруктових дерев або ягід. Традиційний нині чай завезли з Китаю до України в XVII ст. Через Київ та територію України чай потрапляв до Європи. 

Спочатку в аристократичних колах його використовували як модні ліки, і тільки з кінця ХVІІІ ст. стали пити як освіжаючий та тонізуючий напій.

У середині галантного століття стають модними чайні сервізи. З’являється особливий різновид коштовних чайних та кавових художньо декорованих сервізів – так звані камерні. Будь-який сервіз для чаю розміщували на таці. Якщо чаювання відбувалося наодинці, то господарю подавали сервіз «егоїст» (від фр. Egoist) або «Солітері» (від фр. Solitaire – самотній, окремий), який був розрахований тільки на одну особу. Він міг складатися навіть з двох предметів – чашки і невеликого блюдечка-підставки. 

Сервізи мали продемонструвати багатство і розкіш господаря. Їх зберігали у спеціальних шафах-вітринах як частину інтер’єру або на спеціальних чайних столиках, і передавали у спадок. Такі сервізи поряд із чітко вираженою функціональністю, нерідко грали роль дорогих і зворушливих подарунків. Водночас вони демонстрували тонкий смак і респектабельність їхніх власників. 

У ХІХ ст. чай став загальновживаним повсякденним напоєм. Військовий історик, засновник історико-мистецької колекції «Музей України» Павло Потоцький (1857–1938) писав у спогадах, що ранок у його родині починався саме з чаю чи кави, які разом з білим хлібом, маслом, коржиками, молоком подавали о 10-й ранку. Вдруге чай пили о 6-й вечора, і чаювання вже супроводжували сир, кисле молоко, сметана, різне домашнє печиво.

У зібранні Музею національної історії України зберігаються предмети з оригінального порцелянового чайного сервізу «Егоїст», який виконаний у стилі повторне рококо наприкінці 1840-х років. Із сервізу збереглися: таця, чайник, цукорниця, молочник. У невеликих за розміром предметах майстер знайшов бездоганне поєднання форми і декору. Привертає увагу зелене тло з квітковими гірляндами. Кожний предмет оздоблений ракайльним резервом, який заповнений батальними сценами із військових походів Наполеона І». 

Незважаючи на наївний, трохи примітивний поліхромний розпис, одну мініатюру вдалося ідентифікувати. На молочнику зображено фрагмент з картини П’єра-Нарсиса Герена «Бонапарт вибачає повстанців в Каїрі» (1798). Ошатність та вишуканість підкреслює блиск позолоти на кожному предметі. Всі предмети можна розмістити на таці. Такий сервіз могли демонструвати на невеликих «експозиційних» столиках як кімнатний декор. Виготовлений на порцеляновій фабриці в селі Волокитиному (нині – Сумської області), сервіз «Егоїст» з колекції музею належить до презентаційних коштовних камерних чайних виробів, які є унікальним предметами українського порцелянового виробництва ХІХ ст.