145 років тому, 30 травня 1876-ого, російський імператор Олександр ІІ у німецькому містечку Емс підписав таємне розпорядження про повну заборону українського письменства.

Указ доповнював основні положення Валуєвського циркуляру 1863-го. Він мав на меті витіснення української мови з культурної сфери.

Емський указ не був чимось новим в історії придушення Російською імперією української культури, мови та самої національної ідеї. Це був наступний після сумнозвісного Валуєвського циркуляра 1863 року крок царату, і він лише доповнював його основні положення. 

Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею у початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу.

Автор документа – Михайло Юзефович, помічник куратора Київського учбового округу. Він підготував меморандум на ім’я імператора, де звинуватив діячів українського руху в тому, що вони прагнуть «вільної України у формі республіки з гетьманом на чолі».

Юзефович ініціював закриття газети «Киевский телеграф» та Південно-західного відділу Російського географічного товариства. Іншими наслідками Емського указу (сучасники називали його «законом Юзефовича») стали ліквідація Громад, звільнення професорів-українців із Київського університету.

Емський указ так і не був скасований. Припинив свою чинність після маніфесту царя Миколи ІІ у жовтні 1905-го, яким, зокрема, запроваджувалася свобода слова.

Для до­від­ки:

Де­які зна­ко­ві по­дії з-по­між тих, що пе­ре­ду­ва­ли Емсь­ко­му ука­зо­ві з ча­су при­єд­нання час­ти­ни ук­ра­їнсь­ких зе­мель до ім­пе­рії Ро­ма­но­вих.

1686 рік — лік­ві­да­ція ав­то­ном­ної Цер­кви, на­силь­ницьке при­єд­нання Ки­ївсь­кої мет­ро­по­лії до Мос­ковсь­ко­го пат­рі­ар­ха­ту та вста­нов­лення Мос­ковсь­ким пат­рі­ар­ха­том кон­тро­лю в Ук­ра­їні над цер­квою, ос­ві­тою і куль­ту­рою.

1689 рік — за­бо­ро­на Ки­єво-Пе­черсь­кій Лав­рі ви­да­ва­ти кни­ги без доз­во­лу Мос­ковсь­ко­го пат­рі­ар­ха­ту.

1690 рік — «Ана­фе­ма» Мос­ковсь­ко­го со­бо­ру на «ки­ївсь­кі но­ві кни­ги». Йшло­ся про кни­ги Пет­ра Мо­ги­ли, Ки­ри­ла Став­ро­вець­ко­го, Йо­ани­кія Га­ля­тов­ско­го, Ла­за­ря Ба­ра­но­ви­ча, Єпі­фа­нія Сла­ви­нець­ко­го та ін­ших.

1693 рік — за­бо­ро­на Мос­ковсь­ко­го пат­рі­ар­ха­ту на вве­зен­ня ук­ра­їнсь­ких книг до Мос­кви.

1709 рік — Указ Пет­ра Пер­шо­го про зас­то­су­ван­ня цен­зу­ри на всі ви­дан­ня ук­ра­їнсь­кою мо­вою.

1720 рік — Указ Пет­ра Пер­шо­го про за­бо­ро­ну пуб­лі­ка­ції но­вих книг ук­ра­їнсь­кою мо­вою у Ки­єво-Пе­черсь­кій та Чер­ні­гівсь­кій дру­кар­нях та про при­ве­ден­ня ста­рих книг про пе­ре­ви­дан­ні у від­по­від­ність до ро­сій­ських, «дабы особ­ли­во­го на­ре­чия в оных не было».

1721 рік — зни­щен­ня Чер­ні­гівсь­кої дру­кар­ні.

1755, 1766, 1769, 1775, 1786 ро­ки — за­бо­ро­ни Пе­тер­бурзь­ко­го си­но­ду на ви­дан­ня книг ук­ра­їнсь­кою мо­вою.

1764 рік — інс­трук­ція Ка­те­ри­ни Дру­гої кня­зю Вя­земсь­ко­му про по­си­лен­ня ру­си­фі­ка­ції Ук­ра­їни, Смо­лен­щи­ни, При­бал­ти­ки та Фін­ляндії.

1764 рік, 10 лис­то­па­да — Указ Ка­те­ри­ни Дру­гої про лік­ві­да­цію геть­мансь­ко­го прав­ління.

1769 рік — Указ си­но­ду про ви­лу­чен­ня у на­се­лен­ня ук­ра­їнсь­ких абе­ток та ук­ра­їнсь­ких тек­стів з цер­ковних кни­жок.

1775 рік, сер­пень — ма­ні­фест Ка­те­ри­ни Дру­гої «Об унич­то­же­нии За­по­рож­ской Се­чи й при­чис­ле­ния оной к Ма­ло­рос­сий­ской гу­бер­нии» і про зак­риття ук­ра­їнсь­ких шкіл при пол­ко­вих ко­заць­ких кан­це­ля­рі­ях.

1783 рік, тра­вень — Указ Ка­те­ри­ни Дру­гої про зак­рі­па­чен­ня се­лян Лі­во­бе­реж­ної Ук­ра­їни.

1784 рік — ру­си­фі­ка­ція по­чат­ко­вої ос­ві­ти в Ук­ра­їні.

1786 рік — за­бо­ро­на цер­ковної служ­би ук­ра­їнсь­кою мо­вою, вста­нов­лення ро­сій­ської ар­ти­ку­ля­ції цер­ковнос­лов’янсь­ких тек­стів. Указ про обов’яз­ко­вість «чис­то­го рос­сий­ско­го языка» у Ки­ївсь­кій ака­де­мії.

1800 рік — Указ Пав­ла Пер­шо­го про вста­нов­лення в Ук­ра­їні бу­дів­ниц­тва цер­ков у мос­ковсь­ко­му си­но­даль­но­му сти­лі і за­бо­ро­на цер­ковно­го бу­дів­ниц­тва у сти­лі ко­заць­ко­го ба­ро­ко.

1817 рік — зак­риття Ки­єво-Мо­ги­лянсь­кої ака­де­мії.

1831 рік — ска­су­ван­ня царсь­ким уря­дом Маг­де­бурзь­ко­го пра­ва на ук­ра­їнсь­ких зем­лях.

1847 рік, бе­ре­зень­-кві­тень — роз­гром Ки­ри­ло-Ме­фо­ді­ївсь­ко­го братс­тва у Ки­єві.

1862 рік — зак­риття ук­ра­їнсь­ких не­діль­них і без­плат­них шкіл для до­рос­лих.

1863 рік, 18 лип­ня — Цир­ку­ляр мі­ніс­тра внут­рішніх справ Ро­сії Ва­лу­єва про за­бо­ро­ну дру­ку книг ук­ра­їнсь­кою мо­вою в Ро­сій­ській ім­пе­рії.

1869, 1886 ро­ки — ука­зи царсь­кої ад­мі­ніс­тра­ції про доп­ла­ти за ус­пі­хи в ру­си­фі­ка­ції Ук­ра­їни чи­нов­ни­кам «в де­ся­ти Юго-За­падных гу­бер­ни­ях ли­цам рус­ско­го про­ис­хожде­ния, ис­клю­чая, од­на­ко, «местных уро­жен­цев».