chrome firefox opera safari iexplorer

Молитвами й колисковими у Києві відзначили День матері

08 травня 2011 о 18:51

Молитва за матір та землю, колискові, вишиванки, малюнки — все що пов’язане з ненькою — тихе святкування Дня матері влаштували у столиці.

Атена Пашко — почесна голова Союзу українок — була першою, хто заявив про необхідність відновлення цього свята. І хоча у світі день матері відзначають понад 100 років, в Україні його визнали лише 10 років тому. Але й сьогодні це свято не має такої значимості, на яку заслуговує.

“Мало б святкуватись краще, щиріше, сердечніше, не тому, що так треба святкувати, а тому, що це наше, це наша ментальність, це українська ментальність. Скажіть, де є більше пісень про маму, де є більше поезії про матір”, — каже почесна голова Союзу українок Атена Пашко.

“Ми не можемо питатися чому ж день матері не дав фору святу 8 березня, так питання не ставилось. Хай буде і те, і те. Одне для гендеру — для номенклатури, для птички, а інше — для душі, для серця, для людини, для дитини, для матері і для нашого майбутнього”, — каже голова Союзу українок Лілія Григорович.

Вітали зі святом своїх мам діти — малюнками на асфальті та щирими побажаннями.

“Бажаю мамі, щоб вона завжди була здорова, і гарна як зараз, молода, довго жила, і я дуже-дуже хочу собі сестричку”, — каже Ганна.

“Я бажаю мамі щастя, надзвичайного щастя, таке щастя, щоб таке щастя давав їй тільки Бог,і свої сини, всі що виросли”, — каже Тарас.

“Я їй побажала здоров’я, щастя, щоб на роботі все виходило, і її пораніше відпускали з роботи, щоб вона швидше приходила і щоб ми завжди їй допомагали”, — каже Іринка.

На відміну від свята 8 березня, у другу неділю травня вітають матусь та жінок, які чекають на появу дитини.

 

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути