Осінь приходить так, ніби вона назовсім,
ніби щось змінює поява її сміховинна.
Ти так серйозно чекаєш щороку на осінь,
наче вона і справді тобі щось винна.
(Сергій Жадан)
Старі люди вважають, що справжня осінь починається від 14 вересня, на свято Семена Стовпника або, як кажуть у народі, – на Семена Літопродавця, який проводжає літо.
У дохристиянські часи, святкуючи 14 вересня День Вирію, наші предки проводили у теплі краї птахів, молячись до Духів Предків, яким птахи мали передати звістку від живих. Також цього дня відзначали день бога вогню Симаргла і вперше після теплого сезону розпалювали вогнище у печі, що горіло аж до Великодня.
А у козацькій Україні на Семена справляли пострижини молодих хлопців і вперше садили їх на коні. Селяни ж до цього дня закінчували всі торговельні та господарчі справи. «Як посієш до Семена, – казало жито, – то матимеш з мене, а як по Покрові, то виводитимеш по корові».
Рекомендувалося також закінчити всі справи і провести всі угоди саме до 14 вересня, оскільки після цього терміну всі починання будуть невдалими.
Семен-день, що був колись першим днем нового року, справлявся з усіма можливими розвагами. Молоді і старі сходилися на посиденьки до старшого в роду зустрічати нове літо, а потім ішли до церкву.
З цього дня починалися весільні тижні, які тривали до Гурія (28 листопада). 14 вересня переїжджали в нові будинки і відзначали новосілля. Обов’язково горщик з вугіллям (в який переселявся домовик) з печі в старому будинку приносили в новий. Лише після цього можна було сідати за святковий стіл, не побоюючись, що ця істота має гнів і буде мстити забудькуватим господарям.
Що ж до погоди, то підмічали: як на Семена ясно – осінь буде погожою і теплою.
За церковним календарем 14 вересня відзначають початок індикту – церковне новоліття та вшановують преподобного Симеона Стовпника і матір його Марфу; мученика Аїфала, диякона; мучениць 40 дів постниць, і мученика Амуна, диякона, вчителя їхнього; мученицю Калісту та братів її, мучеників Євода та Єрмогена; праведника Ісуса Навина.
Іменинники 14 вересня:
Варвара, Дарія, Семен, Марфа, Марта.
14 вересня народились:
1906 – Олександр Пащенко – український графік, автор пейзажів, виконаних здебільшого в техніці ліногравюри й офорта. В серії гравюр «Київська сюїта» зафіксував довоєнний, зруйнований війною і відновлений Київ.
14 вересня відзначають:.
- Всесвітній день надання першої медичної допомоги.
Події 14 вересня:
1492 – Новий рік було перенесено з 1 березня на 1 вересня. Так продовжувалося до царювання Петра І, який з 1700 року ввів літочислення від Різдва Христова, а не від створення світу.
1812 – французька армія Наполеона ввійшла до Москви, залишеної за наказом головнокомандувача М.Кутузова.
1829 – підписано Адріанопольський мирний договір, що завершив переможну для Російської імперії війну з Османською імперією 1828–1829 рр.
1867 – побачив світ перший том «Капіталу» Карла Маркса.
1871 – розпочав свою діяльність перший в Україні банк – Харківський акціонерний земельний банк.
1911 – під час урочистих заходів на честь пам’яті Олександра ІІ в Києві був смертельно поранений прем’єр-міністр Росії Петро Столипін.
1918 – Рада Міністрів Української Держави схвалила законопроект про реквізицію приміщень, потрібних для державних установ.
1929 – на «Червоному» стадіоні в Києві футбольна команда «Динамо» провела свою першу міжнародну зустріч, в котрій програла збірній Нижньої Австрії з рахунком 3:4.
1939 – у США уродженець Києва авіаконструктор Ігор Сікорський підняв у повітря свій перший гелікоптер (вертоліт) VS-300.
1954 – на Тоцькому полігоні в Оренбурзькій області (нині Росія) проведено військові навчання Радянської армії із застосуванням атомної зброї, в ході яких зазнали ураження 40 тисяч військовиків та 10 тисяч цивільного населення.
2003 – відбувся референдум в Естонії, на якому було ухвалено приєднання держави до ЄС.
Чи знаєте ви, що:
25 серпня у дохристиянські часи відзначали свято Вогню, або Весілля свічки. Ми відзначаємо цей день 14 вересня. Цього дня вперше запалювали свічки, вогнища і печі. Свічки запалювали вперше, бо у цей час сонце вже заходило рано, а піч розпалювали, бо на вулиці вже ставало холодно.
У Києві обряд Свята свічки теж відзначали ще з дохристиянських часів. Напередодні свята увечері на Подолі збиралися гурти городян, приходили братчики, цілі ремісничі цехи зі своїми прапорами. Вертепний обряд Свята свічки відбувався, як традиційне весілля: з «батьком», «матір’ю», «світилками», «дружками», «боярами», «сватами» і «свахами». Свято тривало до півночі – так вшановували свічку, загалом обрядовий вогонь.
